Про сторіччя Української революції

Про сторіччя Української революції та виклики сучасності говорили на форумі Товариства «Свята Софія» США

У четвер, 11 жовтня, на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ А) у Філадельфії відбувся виклад на тему «100 років Української революції і виклики сучасності». Доповідь виголосила провідний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917-1921 рр. Інституту історії Національної академії наук України, кандидат історичних наук д-р Тетяна Осташко, яка нині досліджує архівні колекції Східноєвропейського дослідного інституту ім. В.К.Липинського у Філадельфії.

Доповідачка накреслила 4 головні напрямки української суспільно-політичної думки ХХ ст., а це: народництво, націоналізм, комунізм і консерватизм. Останній із них тісно пов’язаний з ім’ям відомого історика, політика, мислителя Вячеслава Липинського. Консервативний, або державницький, напрям української су­спільної думки, за висловом Івана Лисяка-Рудницького, «найслабший і найменше підтримуваний у масах, зробив найбільший інтелектуальний внесок протягом нинішнього століття», але й досі залишається упослідженим. Українському консерватизму притаманні: відданість правовим методам політичної боротьби; поміркованість і повага до законної та легітимної влади. Народжені в передреволюційний час його ідеї з часом перетворились у струнку теоретичну концепцію майбутнього розвитку української держави, знайшли практичне застосування в добу Гетьманату Павла Скоропадського 1918 р.Continue reading

Про гетьманат Павла Скоропадського

Про гетьманат Павла Скоропадського говорили на форумі Товариства «Свята Софія» США

У четвер, 4 жовтня, на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ А) у Філадельфії відбувся виклад на тему «Гетьманат Павла Скоропадського: утвердження української державності та контроверсії». Доповідь виголосила провідний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917-1921 рр. Інституту історії національної академії наук України, кандидат історичних наук д-р Тетяна Осташко.

Доповідач детально зупинилася на біографії однієї із контроверсійних постатей української історіографії гетьмана Павла Скоропадського (1873-1945). Його військова та політична кар’єра розпочалася у період Першої світової війни. Влітку 1916 р. отримав військовий чин генерал-лейтенанта. 22 січня 1917 р. прийняв командування 34-м армійським корпусом, дислокованим в Україні. Зречення Миколи ІІ викликало глибоку суспільну метаморфозу у Павла Скоропадського, власне як і у багатьох інших представників української аристократичної верстви: він «збирається можливо зробитись українцем». П. Скоропадський чітко зазначив про свою відчуженість від радикальних соціяльних позицій українського руху і одразу усвідовив, яку загрозу уявляє для України більшовизм.Continue reading

40 осінній семестр викладів «Свята Софія»

У Філадельфії говорили про діяльність Музейно-меморіяльного комплексу «Рідна хата» ім. Патріярха Йосифа Сліпого

27 вересня розпочався ювілейний 40 осінній семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філядельфії. Інавгураційну лекцію під назвою «20 років діяльности Музейно-меморіяльного комплексу ім. Патріярха Йосифа Сліпого у Заздрості: від витоків до сучасності (1998-2018)» провели академік НАН України Леонід Рудницький та Голова ТСС А д-р Ірина Іванкович. Вечір відкрив Голова Осередку праці НТШ д-р Олександер Лужницький.

Свою доповідь Л. Рудницький присвятив особі довголітньої Голови ТСС А, відданої співпрацівниці Патріярха Йосифа Сліпого, фундаторки Музейного комплексу у Заздрості та perpetum mobile Товариства д-р Романи Навроцької (1921-1999). Він зокрема представив біографію цієї невтомної трудівниці, поділився особистими спогадами та проаналізував об’ємне листування між п. Навроцькою і Блаженнішим Йосифом, яке віддзеркалює багатогранність діяльності цих двох маркантних постатей. Чи не найкраща пам’ятка по Романі Навроцькій – це без сумніву Музейно-меморіяльний комплекс Патріярха Йосифа Сліпого. Виконуючи волю Блаженнішого, вона доклала чимало зусиль для того, щоб Товариство «Свята Софія» змогло відкупити родинне обійстя його батьків на Тернопільщині, та створити тут духовно-просвітницький центр, відкриття якого відбулося 13 вересня 1998 року.

У своїй доповіді І. Іванкович зупинилася на головних подіях та ключових особах у житті ММК. Вона підкреслила великий внесок д-р Романи Навроцької у виконанні волі Патріярха Йосифа. За словами доповідачки, щороку тисячі людей з України та з цілого світу відвідують родинний дім Патріярха Йосифа Сліпого. Серед них – вірні різних конфесій та віросповідань, люди різних національностей – духовенство, науковці, представники світської влади; дорослі, діти й молодь. Приїжджають до Заздрості, щоби пізнати життєвий шлях людини, яка ввійшла в історію нашого народу та Вселенської Церкви, людини-гуманіста, людини-науковця. Сьогодні важко було б уявити діяльність Товариства «Свята Софія» США без Музейно-меморіяльного комплексу у родинному селі фундатора ТСС А. Щобільше, цей комплекс є інтегральною складовою Тернопільсько-Зборівської митрополії і, без сумніву, усієї Української Греко-Католицької церкви.

На завершення, присутні мали нагоду переглянути відео сюжет про діяльність 4-ої

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США