«Я твердо відчував, що якби українці могли прочитати про Ґваделупську Богородицю рідною мовою, то я б відіграв свою дуже незначну роль у Її задумі».

Інтерв’ю з Преосвященним Браєном БАЙДОЮ, ЧНІ, єпархом Саскатунським

 

Ірина Іванкович: Преосвященний Владико, як зродилася Ваш культ до Богородиці?

Владика Браєн Байда: Коротко кажучи, він походить від Святого Духа, але ось як воно було в реальному житті. У 1975-79 роках, коли я навчався в малій семінарії коледжу св. Володимира в Робліні, Манітоба, я любив молитися Молебен до Пресвятої Богородиці. На особистому рівні, Вона привабила своєю ніжністю, коли у мене були труднощі з однолітками та у інших стресових моментах шкільного життя. Я ходив до каплиці та спілкувався з Нею, сидячи перед іконою  Матері Божої Неустанної Помочі. І Вона втішала мене, захищала, подібно як Ісуса, якого тримала на схрещених руках.

 

І.І.: Якою була ваша перша зустріч з Ґваделупською Богородицею?

Вл. Браєн: Я бачив Її чудотворний образ ще 13-річним хлопчиком, коли з родиною відвідав Мехіко в 1974 році. Тоді я небагато знав про Її об’явлення. Але насправді я повноцінно зустрівся з нею в 2009 році, уже як єпископ, під час конґресу на Її честь. Він проходив одразу після Верховного конґресу лицарів Колумба, який відбувся у Феніксі, штат Арізона. Мене вразив запал, з яким монсеньйор Едуардо Чавес говорив про Богородицю. Тоді я провів численні паралелі між нашими іконами візантійського обряду та цим нерукотворним образом.

 

І.І.: Владико, Ви неодноразово відвідували Базиліку Ґваделупської Богородиці та місця Її об’явлень. Як ці паломництва вплинули на Вас – українця-католика і богопосвячену особу?

Вл. Браєн: : Ще малим хлопцем я відбув прощу до святині Люрдської Богородиці у Сен-Лоран (біля Качиного озера в провінції Саскачеван, лише за годину від нашої ферми), де збиралося багато корінних метисів. Під час паломництва я стикався з людьми, з різними культурами. Навіть коли роботи на фермі було вдосталь, моя мати завжди знаходила час, аби гуртувати нас,  дітей, навколо молитви. Тож я довідався, що культура, пісня, танець, ритуал, традиція, мова, раса та жертви – все це відіграє свою роль у молитві та прочанському досвіді. Наступні прощі тільки утвердили мене у цьому переконанні. Паломництво – це короткий, насичений досвід, супутній моєму життєвому щоденному досвіду молитви українця-католика та редемпториста, що живе у гармонії з усіма згаданими елементами.

 

І.І.: Подіям 1531 року уже майже п’ятсот років. Наскільки вони актуальні для людей ХХ1 століття?

Вл. Браєн: Не у всіх складаються гармонійні стосунки, тому людський конфлікт є глобальним. Ось чому мирне вирішення конфліктів є важливим уроком для всіх. Хроніки  об’явлень (Nican Mopohua) показують, що у світі існує внутрішній конфлікт між людським розумом та вірою; зовнішній – між друзями; між особами, яких одні вважають героями, а інші – лиходіями; між автохтонним населеннями та європейськими поселенцями; між континентами Америки та Європи; між церквою та суспільством. Це особливо очевидно на фоні конфлікту на східному кордоні України з Росією.

Мирне вирішення відбувається з появою Ґваделупської Богородиці та її послання надії, яке говорить: «Розв’язання конфлікту є в Її Сині». Наступає гармонія між всесвітом і усім творінням, як це бачимо у зображенні ангела біля Її ніг. Дійсно, це потужний приклад інкультурації у євангелізації, що має наслідки на економічному, політичному, екологічному, емоційному, людському та духовному рівнях. Можу з певністю сказати, що події Ґваделупського об’явлення  мають глибоке євхаристійне значення. Послання Богородиці допомагає людям віддавати Їй свої серця, щоб Вона могла відтак віддавати їх Своєму Синові. Це правильна відповідь на любов, яку виявив нам Ісус Христос. Той, який віддає Себе під видом Тіла і Крові, а також у євангельських цінностях, щоб підтримувати нас у мирному співжитті з іншими, просить про наші серця. Це послання є і сьогодні актуальним у міжлюдських стосунках у всьому світі.

 

І.І .: Як пересічний українець може зрозуміти значення Ґваделупських об’явлень?

Вл. Браєн: Багато українців знайомі з іконою Матері Неустанної Помочі, і насправді, Божа Матір –  зусиллями Редемптористів  – увійшла до багатьох сердець, будинків та церков у всьому світі. Я глибоко вірю, що Святий Дух поклав у Її вуста послання.

Коли я сьогодні молюся перед іконою Матері Божої Неустанної Помочі, чую, як ці слова Вона промовляла до Ісуса в дитинстві. Ці ж слова Вона сказала Хуанові Дієґо в 1531 році, коли він хвилювався через смерть свого дядечка Хуана Бернадіно. Цим посланням, яке Лицарі Колумба повинні плекати і поширювати, Вона ділиться з народом України сьогодні, кажучи: 118“Послухай і закарбуй у своєму серці, мій наймолодший сину: те, що злякало тебе, що турбувало тебе, нічого не варте. Не дозволь цьому тривожити твоє обличчя, твоє серце; не бійся цієї недуги, ані жодної іншої хвороби, ані пронизливої та згубної речі. 119 Хіба Я не тут, Я, котра удостоїлася бути твоєю Матір’ю? Хіба ти не у моєму затінку і не під моїм захистом? Хіба Я не є джерелом твоєї радости? Хіба ти не є під покровом моєї мантії, у схрещенні моїх рук? Чи потрібно тобі чогось більшого?»

 

І.І.: Українці віддавна плекають глибоку любов і відданість Богородиці. Як культ до Ґваделупської Матері Божої може допомогти їм стати ще ближчими до Неї?

Вл. Браєн: Яка різниця між малюнком, іконою та картиною? Обличчя людини – загадка, яку важко пояснити. Іншими словами, яка таємниця наповнює ваше серце, коли ви бачите обличчя друга, члена сім’ї, батьків чи обличчя вашої земної матері? У образі Матері Божої Ґваделупської, Пречиста Діва Марія залишила нам відбиток свого обличчя. Бог говорить як через картини, так і через ікони, а також через малюнки. На фоні багатьох ікон, які я почитаю, це Її зображення є цілком відмінне, адже жодна рука його не написала і немає логічного пояснення того, як він був закарбований на тільмі. Це чудо є постійним дивом протягом ось уже 490 років. Диво, яке Вона живить і підтримує.

 

I.I.: Ґваделупську Богородицю називають Зіркою Нової Євангелізації. Чого Вона може навчити нас про інкультурацію в євангелізації? Як Ґваделупська Богородиця може промовляти до сердець людей за межами Мексики?

Вл. Браєн: Матір Божа, Богородиця, виразила свою прихильність до церкви різними способами. Я хотів би зазначити, що – за словами св. Івана Павла ІІ – Вона, як Ґваделупська Богоматір, залишила глибоке послання про інкультуровану євангелізацію. На мій погляд, правильно представлена культура стоїть на службі нашій вірі. Це важливе послання для нас, українців-католиків, віру яких живлять наші культурні традиції та звичаї. Цей досвід українців-католиків робить нас чудовим прикладом для місіонерського служіння. Чим більше можемо євангелізувати інших за допомогою належного сприйняття ролі культурного вираження, тим глибше можемо зрозуміти роль Богородиці як досконалого виразу інкультурованої євангелізації. Ми наближаємось до неї, коли євангелізуємо за Її прикладом.

 

І.І.: Владико, Вашим бажанням було перекласти книгу «Ґваделупська Богородиця: Матір цивілізації Любови» українською мовою. Яке послання до потенційних читачів плекали Ви у своєму серці на початку проєкту?

Вл. Браєн: Тоді я мав те саме послання, що й зараз: Вона приходить, щоб дати надію, наблизивши нас до свого Сина. Я відчув, що Божа Мати бажає, аби книга стала доступною для українського читача у Її словах до Хуана Дієґо під час першого об’явлення: «Тому що воістину я маю за честь бути твоєю співчутливою Матір’ю, 30 твоєю й усіх людей, які спільно проживають на цій землі, 31 та людей інших народів; тих, які люблять мене; тих, які взивають до мене; тих, які шукають мене; тих, які вірять у мене. 32 Тому що там [у моїй святій обителі] воістину вислухаю їхні благання, їхні смутки, для того, щоб вилікувати та зцілити усі їхні напасті, страждання та болі» (Nican Mopohua, 29-32). Для мене численні зв’язки історії об’явлення та історії українського народу мали глибокий сенс. Українці люблять Богородицю, шукають Її, довіряють Їй, прибігають до Неї зі своїм смутком. Я твердо відчував, що якби вони могли прочитати про Неї рідною мовою, то я б відіграв свою дуже незначну роль у Її задумі.

І.І .: Яку роль у поширенні послання Ґваделупської Богородиці відіграють Лицарі Колумба?

Вл. Браєн: Подібно як Матір Божа піднесла гідність Хуана Дієґо, використавши його тільму, думаю,  Вона також хотіла надати гідність скромному, але видимому свідченню Лицарів Колумба. Їхній засновник блаженний о. Майкл Макґівні робив і досі продовжує робити потужні речі для родин саме завдяки лицарям. Гадаю, що протягом цього року святого Йосифа лицарі можуть зробити чимало для українських сімей через поширення усвідомлення близькости Матері Божої у чудесних Ґваделупських об’явленнях. Сьогодні стільки суперечок розриває родини в Україні. На мою думку, Богородиця, яка заручилася допомогою Хуана Дієґо для роботи з єпископом і Церквою, прагне послужитися лицарями, які тісно співпрацюють з духовенством і Церквою, щоб привести людей до Свого Сина, сприяючи відтак розбудові цивілізації Любови.

Отже, в який момент лицарі України отримують подарунок Карла Андерсона? Можливо, в той момент, коли вони повинні взяти цей проєкт і розвинути його. Хуан Дієґо був місцевим мирянином. Мені здається, що й лицарі мають виконувати цю роль. Заступництво Ґваделупської Богородиці в Україні полягає не лише в інформації та духовній трансформації. Воно у гідності родини, яку потрібно піднести так, як гідність Хуана Дієґо та автохтонного населення через вибір Марією свого посланця. Можливо, лицарі – це посланці сімейних цінностей, яким зараз потрібно взяти Її історію та максимально ефективно розвинути, запустити та підтримати цей проєкт. Співпраця з Релігійним Товариством  українців католиків «Свята Софія» США – це беззаперечний плюс.

(English) “I strongly felt that if Ukrainians could read about Our Lady of Guadalupe in their own language, I would have done my very small part in what She has planned.”

Українська For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Interview with Bishop Bryan Bayda, CSsR, Eparch of Saskatoon

 

Iryna Ivankovych: Most Reverend Bishop Bryan, where does your devotion to the Mother of God come from? 

Bishop Bryan: The short answer is that it comes from the Holy Spirit, but this is how it looks in real life. From 1975-79, during my years as a student in the minor seminary of St. Vladimir’s College in Roblin, Manitoba I loved to pray Moleben to the Mother of God. More personally, She drew me close with Her tenderness when I had difficulties with my peers and other stressful moments in school. I would go to chapel and chat with Her and She comforted me, protected me, just like She held Jesus in the crossing of Her arms, sitting before the icon of Our Mother Of Perpetual Help.

 

I.I.: What was your first encounter with Our Lady of Guadalupe?

Bp Bryan: I saw Her miraculous image as a 13-year old boy when I traveled with my family to Mexico City in 1974. I vaguely knew about the miraculous apparitions then. But I truly encountered Her in 2009 as a bishop during a Congress in Her honour, immediately following a Knights of Columbus Supreme Convention that was held in Phoenix, Arizona. The fervour that Msgr Eduardo Chavez had when he spoke about Her was amazing. I made many connections between our icons of the Byzantine rite and this miraculous image.

 

I.I.: You have visited the Shrine of Our Lady of Guadalupe and places of apparition many times. How have those pilgrimages transformed you as both a Ukrainian Catholic and a religious over the years?

Bp Bryan: As a young child, I was a pilgrim at Our lady of Lourdes Shrine – St. Laurent (near Duck Lake Saskatchewan just one hour from our farm) where many Métis natives gathered. I encountered people with different cultures on pilgrimage. Even when farm work was pressing, my mother made a point of taking us children to pray. So, I have learned that culture, song, dance, ritual, tradition, language, race, and sacrifice all have a role to play in prayer and a pilgrimage experience. Many subsequent pilgrimages reinforced this experience. A pilgrimage is a short intense experience parallel to the life-long daily experience of prayer as a Ukrainian Catholic and as a Redemptorist living in community with all the same elements.

 

I.I.: The events of 1531 are almost five hundred years old. How are they relevant to the people of the 21st century?

Bp Bryan: Not everybody gets along very well and human conflict is global. That is why peaceful conflict resolution is an important lesson for all. The chronicles of this story (Nican Mopohua) show how conflict exists internally in a person between reason and faith; externally between friends; between individuals seen as heroes or villains; between the Indigenous and European settlers; between the continents of America and Europe; and between the church and civil forces. This is especially obvious regarding the current conflict on Ukraine’s eastern border with Russia. Peaceful resolution takes place with the appearance of Our Lady of Guadalupe and her message of hope that says ‘conflict resolution is found in Her Son’. Balance is brought to the cosmos and all creation as indicated on the image by the angel at her feet. Indeed, it is a powerful example of enculturated evangelization that has ramifications on economic, political, environmental, emotional, human and spiritual levels. I would go as far to say that this story of Our Lady of Guadalupe has a profound Eucharistic significance. Her message helps people give their hearts to Her so She can give them to Her Son Jesus. This is the proper response to the love Jesus has shown to us. He who gives Himself in the form of His body and blood as well as scriptural Gospel values to sustain us in a peaceful life with each other asks for our hearts. This message is current and relevant globally for all people in relationships, with each other and the environment.

 

I.I.: How can an average Ukrainian come to understand the meaning of Our Lady of Guadalupe?

Bp Bryan: Many Ukrainians are familiar with the icon of the Mother of Perpetual Help and in fact, the Mother of God has entered many hearts, homes and churches around the world through the efforts of the Redemptorists. In faith, I believe the Holy Spirit placed on Her lips a message:

1) She spoke these words to Jesus as a child when I pray today before the icon of the Mother of Perpetual Help; 2) the very same words She said to Juan Diego in 1531 when he was worried about the death of his uncle Juan Bernadino, and 3) a message She shares with the people of Ukraine today that the Knights of Columbus can nurture, 118“Listen, put it into your heart, my youngest son, that what frightened you, what afflicted you is nothing; do not let it disturb your face, your heart; do not fear this sickness or any other sickness, nor any sharp or hurtful thing. 119Am I not here, I who have the honor to be your mother? Are you not in my shadow and under my protection? Am I not the source of your joy? Are you not in the hollow of my mantle, in the crossing of my arms? Do you need anything more?”.

 

I.I.: Ukrainians have long developed a profound love and devotion for the Mother of God. How can devotion to Our Lady of Guadalupe help them become even closer to Her?

Bp Bryan: What is the difference between a painting, an icon and a picture? The face of a person is a mystery that is difficult to explain. Said differently, what is the mystery that fills your heart when you see the face of a friend, a family member, a parent or the face of your earthly mother? With the image of Our Lady of Guadalupe, Mary, the Mother of God, left us an image of Her face. God speaks through paintings as well as icons as well as pictures. For me, in addition to many icons that I feel drawn towards, this sets Her image apart from all icons in the sense that no hand wrote or painted it and there is no reasonable explanation as to how it was fixed to the fibre of the tilma. This miracle is an ongoing miracle for roughly 490 years. She sustains it.

 

I.I.: Our Lady of Guadalupe is called the Star of the New Evangelization. What can she teach us about inculturation in evangelization? How can she speak to the hearts of people outside of Mexico?

Bp Bryan: The Mother of God, Theotokos, has expressed Her affection for the church in numerous ways. I would like to point out that She has left a profound message of Inculturated Evangelization as Our Lady of Guadalupe according to St. John Paul II. Culture, properly understood in my opinion, is at the service of our faith. This is an important message for us as Ukrainian Catholics, who have a faith supported by our cultural traditions and practices. This experience for Ukrainian Catholics makes them prime examples for Missionary Discipleship. The more we can evangelize others with the proper understanding of the role cultural expression, the more we can understand Her role as the perfect expression of inculturated evangelization. We are drawn closer to Her when we evangelize like Her.

 

I.I.: It was your desire to have the book “Our Lady of Guadalupe. Mother of the Civilization of Love” translated into Ukrainian. What message to the potential readers did you have in your heart at the beginning of the project?

Bp Bryan: I had the same message then as I have now – She is present to give them hope by drawing close to Her Son. I felt She, the Mother of God, wanted the book made available to the people of Ukraine when She said to Juan Diego during the first apparition, Because truly I am honored to be your compassionate mother, yours and that of all the people that live together in this land, and also of all the other various lineages of men; those who love me, those who cry to me, those who seek me, those who trust in me. Because there [at my sacred house] truly will I hear their cry, their sadness, in order to remedy, to cure all their various troubles, their miseries, their pains. (Nican Mopohua 29-32)   For me, the numerous connections of the story and the history of the Ukrainian people made a great deal of sense. People of Ukraine love the Mother of God. They seek Her, they trust in Her, they cry out to Her with their sadness.  I strongly felt that if they could read about Her in their own language, I would have done my very small part in what She has planned.

 

I.I.: What role in spreading the message left by Our Lady of Guadalupe do the Knights of Columbus play?

Bp Bryan: The same way She gave dignity to Juan Diego by using his Tilma, I think She also wanted to give dignity to the humble yet ever public witness of the Knights of Columbus. The founder of the Knights of Columbus, Blessed Fr. Michael McGivney did, and continues to do, powerful things for the family through the Knights. During this year of St. Joseph, I think the Knights can do powerful things for the families of Ukraine by spreading the awareness of the closeness of the Mother of God through sharing the miracles of Our Lady of Guadalupe. So much strife tears away at the family unit in Ukraine today. Like the Mother of God enlisted the help of Juan Diego to work with the Bishop and the church, I believe She wants to do this with the Knights who work closely with the clergy and the church, to bring the people to Her Son, contributing to a civilization of love.

To this end, at what point does the gift of Mr Anderson be given to the Knights of Ukraine? Perhaps this is the point in time that they should be the ones to take this project and develop it. Juan Diego was a local lay person. I see the Knights playing this role. The intercession of Our Lady of Guadalupe in Ukraine is not just about information and spiritual transformation, but also about the dignity of the family that gets to be elevated in dignity the way Juan Diego and natives were elevated through Her choice of messenger. Perhaps the Knights are the messengers for family values that need to take Her story now, regarding its development, launching, and sustaining of the project as much as possible.  Working with the St. Sophia Religious Association of Ukrainian Catholic, Inc. is a definite plus overall.

(English) The Third English-language virtual telethon brought together the youth of Ukraine and Canada

Українська For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

On Saturday, June 12, the English-language telethon “Heavenly King” was held for instructors of the ESL Youth Ministry, cadets of Odesa Naval Lyceum, Sambir Courses of Christian Animators (CCA), the youth of the Eparchy of Saskatoon (Canada), with the participation of His Excellency Bryan Bayda, Eparch of Saskatoon and Apostolic Administrator of the Eparchy of Toronto. Young people from different parts of Ukraine and Saskatchewan took part in the virtual event. This is the third joint project of the St. Sophia Religious Association of Ukrainian Catholics, Inc. (SSRA), the Youth Committee of the Eparchy of Saskatoon, and the CCA of Sambir.

The aim of the telethon was to delve into the meaning of the Holy Spirit, focusing on His seven gifts: wisdom, understanding, counsel, fortitude, knowledge, piety, and fear of the Lord, as illustrated by the lives on the martyrs of the Ukrainian Greek Catholic Church. Language practice was an additional attribute of the gathering as the event was thoroughly in English. Participants had a unique opportunity to listen to the retreat conducted by Bishop Bryan Bayda. He focused on stillness as the manifestation of the Holy Spirit amidst the hurricanes of our life. In particular, Bishop Bryan focused on the life of the Mother of God. It is in her that the Holy Spirit became tangible in the birth of Jesus Christ. Despite the turbulence of her situation, the Blessed Virgin Mary remained still by saying ‘yes’ to God. Apostles also participated in the stillness during the descent of the Holy Spirit, and the blessed martyrs witness to it with their lives. Bishop Bryan concluded his mission with a song Go Announce.

The culmination of the meeting was the joint presentation prepared by the organizers of the event. Participants meditated on the role of the Holy Spirit in the lives of the new martyrs of the Ukrainian Greek Catholic Church. Young people checked their knowledge of the seven gifts by completing the Kahoot game.

Bishop Bryan and seminarians answered the young people’s questions about the role of the third person of the Holy Trinity in people’s spiritual life. On the occasion of the upcoming anniversary of the episcopal consecration, Bishop Bryan received warm greetings from all those attending the telethon. At the end of the event, the bishop gave a blessing to all participants.

St. Sophia Press Bureau

Третій англомовний телеміст поєднав молодь України й Канади

В суботу, 12 червня, відбувся англомовний телеміст «Царю Небесний» для інструкторів Школи англомовних аніматорів (ШАХА), Військово-морського ліцею ім. В. Безкоровайного м. Одеси, Курсів Християнських аніматорів (КХА) м. Самбора та молоді Саскатунської єпархії (Канада) за участі Преосвященного Браєна Байди, єпарха Саскатунського і апостольського адміністратора Торонтонської єпархії. У віртуальній події взяли участь молодиі люди з різних куточків України та провінції Саскачеван. Це третій спільний проєкт Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А), молодіжної комісії Саскатунської єпархії та КХА м. Самбора.

Метою телемарафону було заглибитися у діяння та дари Святого Духа: мудрість, розум, рада, кріпость, знання, побожність і страх Божий на життєвих прикладах новомучеників УГКЦ. Організатори зробили акцент на мовній практиці, адже подія була наскрізь англомовною. Учасники мали неповторну нагоду послухати реколекційну науку, яку провів Владика Браєн Байда. Він зокрема наголосив на ролі Святого Духа в житті Пресвятої Богородиці. Попри турбулентність ситуації, у якій вона опинилася, в серці Пречистої Діви панував спокій, а через воплочення її Сина Святий Дух проявився у видимий спосіб. Під час П’ятидесятниці апостоли також відчули цей спокій, а блаженні новомученики свідчили про нього своїм життям. Музичним акцентом місійної науки стала пісня Go Announce (Ідіть та проповідуйте) у виконанні Владики Браєна

Кожна група учасників підготувала презентацію про дари Святого Духа та його діяння у житті бл. свщмч. Йосафати Гордашевської, бл. свщмч. Миколи Конрада, бл. свщмч. Климентія Шептицького, бл. свщмч. Миколая Чарнецького, бл. свщмч. Омеляна Ковча, бл. свщмч. Василя Величковського та бл. свщмч. Никити Будки. Молодь також взяла участь у підсумковому тесті.

Владика Браєн та брати семінаристи відповіли на запитання аудиторіх З нагоди прийдешньої річниці єпископської хіротоної учасники телемосту надіслали вітання Владиці Браєнові.  На завершення події, владика уділив благословення усім учасникам.

 

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Випуск у Школі шляхетних панянок на батьківщині Патріярха Йосифа Сліпого

В неділю, 30 травня, в Музейно-меморіяльному комплексі «Рідна хата» ім. Патріярха Йосифа що у Заздрості, відбувся урочистий випуск першої на Тернопільщині Школи шляхетних панянок (ШШП).

Молебен до Пресвятої Богородиці відслужили о. Андрій Козак, парох Заздрістської громади УГКЦ, і о. Іван Коляса, священник УПЦ КП, котрі поблагословили всіх присутніх та привітали панянок з успішним закінченням школи. Вони відзначили непересічність події у Заздрості, побажали панянкам успіхів в науці, доброї долі, шляхетного життя, а викладачам – натхнення до подальшої творчої плідної праці.

З вітальним словом до присутніх звернулась Директорка школи Данута Іванкович, яка розповіла про задум створення цього просвітницького проєкту. «Мрія заснувати Школу шляхетних панянок зродилась близько 15 років тому, а з Божим благословенням знайшла своє втілення тут, у Заздрості, в жовтні 2020 року. Кажуть, що найбільша перешкода у реалізації будь-якої справи – страх, але найбільша опора-віра. Страху не було, лише віра: віра, що Богом все вдасться,  віра в мудрих  людей, котрі  щиро відгукнулись на реалізацію цього проєкту», – зазначила Д. Іванкович. Вона подякувала усім причетним до успіху школи, серед них:  Шеліга Ольга Павлівна, Директорка Заздрістської школи  I-II cт. ім Йосифа Сліпого; Виннічик Микола Іванович, колишній директор Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтва (ТФККМ); Краківська Ірина Валентинівна, викладачка хореографії ТФККМ; викладачки відділу народного мистецтва і культури (НМК ТФККМ) Холод Наталія Зіновіївна, Семців Надія Петрівна, Ткачук Олена Петрівна. Упродовж шести місяців ці безінтересовні, віддані педагогічній справі люди ділились з дівчатками своїми знаннями і вміннями.

Звертаючись до панянок, Д. Іванкович подякувала їм за бажання і прагнення вчитись, бути вільними, шляхетними людьми. Вона заохотила дівчат нести у світ красу України, пишатися нею, а своїм навчанням і працею збагачувати її. «Грамотне мовлення, доглянутий вигляд, вихованість завжди будуть в моді», – наголосила Директорка ШШП.

У своєму слові до присутніх заступниця голови Микулинецької  селищної громади Марія Петрівна Шурко підтримала проєкт і подякувала організаторам за незабутнє свято та позитивні емоції. Вона висловила сподівання, що ШШП матиме подальший розвиток.

З вітальним словом виступив уродженець Заздрості, колишній директор Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтва Микола Виннічик. «Будьте гідними послідовниками нашого шляхетного гуманіста-науковця-патріота Патріярха Йосифа Сліпого», – наголосив п. Виннічик.

Вітаючи випускниць, Директорка Заздрістської школи I-II ст. ім Йосифа Сліпого Ольга Павлівна Шеліга висловила вдячність за чудове свято, співпрацю, високий рівень підготовки випускниць ШШП.

З нагоди випуску вихованки ШШП підготували святкову програму, до якої ввійшли декламації віршів, пісенні композиції, виконання вальсу, показ чотирьох стилів моди. На закінчення події всім панянкам було вручено дипломи про закінчення навчання з присвоєнням титулу «Шляхетна Панянка».

Нагадаємо, що Музейно-меморіяльний комплекс «Рідна хата» ім. Патріярха Йосифа Сліпого знаходиться під кураторством Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та під щоденною опікою Представництва ТСС А Україні. У музейному комплексі проводяться екскурсії для відвідувачів, катехизації дітей, літні табори, вишколи та реколекції для чернечих спільнот і молодіжних організацій «Обнова», ПЛАСТ, СУМ, «Іскра Любові» та інших, надаються приміщення для проведення реабілітації алкогольнозалежних, зустрічей родин загиблих воїнів, святкування, симпозіуми, круглі столи, конференції, пропам’ятні заходи на честь Патріярха. З 2015 року проводиться благодійна літня школа англійської мови для молоді пільгових категорій. На її базі у липні 2017 р. було створено Школу англомовних християнських аніматорів (ШАХА). Того ж року Товариство “Свята Софія” США започаткувало реколекційно-методичні семінарі для вчителів англійської мови. З 2018 року діє проєкт ESLforONL – англійська для ліцеїстів Військово-морського ліцею ім. В. Безкоровайного (м. Одеса), з 2020 р. – благодійний англомовний театр “Josyf”. Усі ці лінгвістичні проєкти об’єднадні під благодійною платформою ESL.Ukraine. З жовтня 2020 р. при ММК діє Школа шляхетних панянок.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Осередок Праці Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (НТШ-А) у Філядельфії у співпраці з Релігійним Товариством українців католиків «Свята Софія» у США запрошують на презентацію 4-тої Книги ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІЯСПОРИ (ЕУД)

Осередок Праці Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (НТШ-А) у Філядельфії у співпраці з Релігійним Товариством українців католиків «Свята Софія» у США
Запрошують Вас на презентацію
4-тої Книги ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІЯСПОРИ (ЕУД),
яка відбудеться на “Zoom”
в неділю, 23 травня 2021
о 1 год. пополудни
4-та Книга ЕУД містить понад 100 нових гасел в додатку до великих статтей про організоване українське життя у США в періоді 1884-2020 та доповнень і поправок до попередніх трьох Книг.
4-та Книга завершує проєкт ЕУД, над яким Філядельфійський Реґіональний Комітет під проводом св.п. д-ра Олександра Лужницького працював 27 років.
Безкоштовне запрошення на цей “Zoom” можете одержати, телефонуючи до Уляни Процюк: 267.312.2309, або на “email” ulana2@verizon.net, не пізніше як о 5-ті пополудни, у четвер, 20 травня 2021
Пропонуємо Вам купити комплект усіх 4-ох Книг ЕУД за зниженою ціною 120 дол., а одну Книгу # 4 – за 20 дол.
У презентації виступить Головний редактор ЕУД д-р Орест Попович, професор хемії (Brooklyn College of CUNY), Президент-емерит НТШ-А 2006-2012 та інші доповідачі.

«Сьогодні небесний мир і радість приходять до нас крізь замкнені двері карантинів і локдаунів», – Глава УГКЦ у Великодньому привітанні

 

Воскреслий бере нас за руку, як ми бачимо на іконі «Зішестя в ад», Христос подає руку нашому прабатькові Адамові і виводить його з гробу. Так само Він подає сьогодні свою життєдайну десницю тобі і мені, для того щоб радісно, з надією на добре майбутнє, повести нас дорогами сучасного світу. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у Великодньому привітанні.

«Христос воскрес! Ця радісна вістка, яку ми сьогодні чуємо в наших храмах, родинах, у наших серцях є співом неба і землі. Всесвіт оспівує вихід із гробу свого воскреслого Творця і Спасителя. Христос воскрес – і падають демони; Христос воскрес – і співають ангели; Христос воскрес – і життя радісно і світло витікає із порожнього Христового гробу», – зазначив Предстоятель на початку свого привітання.

Відтак Глава Церкви привітав усіх з найбільшим християнським святом і наголосив: «Сьогодні, коли нас питають, чому ми в сучасних обставинах все ж маємо надію, звідки беремо силу, щоб пережити війну, пандемію, соціальні лиха, ми, як християни, відповідаємо: ми черпаємо нашу силу, радість і оптимізм від воскреслого Спасителя».

Бо Він, – продовжує думку Отець і Глава УГКЦ, – воскрес для нас. Він воскрес для того, щоб подати нам свою рятівну і життєдайну десницю і перевести нас через усі негаразди, болі, сльози, страждання нашого земного життя.

На переконання Предстоятеля УГКЦ, перед обличчям воскреслого Спасителя всі наші земні клопоти, печалі, турботи, які обмежуються часом і простором, видаються тимчасовими і відносними. Перед вічністю вони втрачають свою грізність, свою над нами силу.

«Вітаю всіх християн, які святкують це величне свято, а особливо – синів і дочок Української Греко-Католицької Церкви в Україні і на поселеннях. Всюди, де б’ється українське серце, нехай сьогодні радісно лунає великодній спів. Усім вам зичу веселих свят Великодня. Зичу смачного пасхального яйця, веселих гаївок, небесного миру і радості, які сьогодні приходять до нас крізь замкнені двері карантинів і локдаунів. Приходять для того, щоб оживити надію у нашому людському серці. Христос воскрес! Воістину воскрес!» – сказав на завершення Блаженніший Святослав.

 

Департамент інформації УГКЦ

http://ugcc.tv/ua/media/93151.html