«Дорогоцінності Княжого Києва

Про дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу говорили у Філядельфії

2 листопада на форумі Релігійного Товариства «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбувся заключний виклад осіннього семестру. Доповідь на тему «Дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу» виглосила відома археолог, автор монографії «Скарби княжого Києва» (Jewellery of Princely Kiev: The Kiev Hoards in the British Museum and The Metropolitan Museum of Art and Related Material), колишній редактор газети «Українська думка» у Лондоні д-р Людмила Пекарська.

За її словами, Київська Русь була однією із наймогутніших держав в історії європейської цивілізації, а завдяки розлогим політичним, економічним та культурним контактам її столиця стала центром розвитку усіх ділянок життя. Княжий Київ міг пишатися численними пам’ятками архітектури: Десятинною та Андріївською церквами, Михайлівським та Софійським соборами, а також цінними артефактами та вишуканими золотими виробами. Перший речовий скарб Княжої Доби було знайдено у XVIII ст. і дотепер вдалося їх виявити понад 60, частина з яких опинилася поза межами України, зокрема в США та Великій Британії. У 1954 році побачила світ книга Ґаліни Корзухіної Русские клады, у якій було заміщено 52 скарби Княжого Києва. Доля понад половини із них довший час залишалася невідомою і саме завдяки зусиллям Л. Пекарської їх вдалося віднайти та описати у згаданій вище монографії «Скарби княжого Києва».

Більшість із цих скарбів були виявлені в 19 ст. під час будівельних робіт у «Верхньому місті»: їх знаходили в нішах стін, у фундаментах стародавніх будівель, на території церков та монастирів, у спеціальних тайниках, просто в землі. Речі з цих скарбів надходили до приватних та музейних зібрань, ставали предметом досліджень археологів, істориків, мистецтвознавців. Найбільша група речей Київських скарбів – це різноманітні прикраси з дорогоцінних металів – золота, електра (сплав золота й срібла), срібла, – оздоблені емалями, перлами, черню, коштовним камінням, різнокольоровим склом, зерню та філігранню, що має своєрідний стиль з мотивами птахів, сиринів, древа життя, рослинним та геометричним орнаментом.

За словами Л. Пекарської, численні дорогоцінності княжого Києва, що були сховані у свій час у вигляді скарбів, свідчать про досконалість і витонченість прикрас князівсько-боярського убору, про високі досягнення декоративного мистецтва Київської Русі.

                                                                        Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

“МІФ” – Фільм

«МІФ» – новий фільм авторів стрічки «Добровольці Божої Чоти» Леоніда Кантера та Івана Яснія – розповідає історію життя та загибелі Василя Сліпака – оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом. 

У стрічці поєднано документальні кадри та анімацію, яку створив український карикатурист Юрій Журавель.
Музику для фільму написали одні з кращих композиторів сучасності. Серед яких Євген Гальперін, що писав музику для Люка Бессона і був близьким другом Василя; Роман Григорів та Ілля Разумейко (формація ) та Едуард «Діля» Приступа.
В рамках промо-туру знімальна група відвідає понад 20 міст США та зустрінеться з глядачами.
Показ мовою оригіналу з англійськими субтитрами.
10 грудня, 6:30

 Annunciation of the Blessed Virgin Mary Ukrainian Catholic Church
1206 Valley Rd. Elkins Park, PA 19027
Вхід за доброчинними внесками.
Зібрані кошти буде використано на промоуцію фільму в Україні та світі.

Таємниці смерті кир Сотера Ортинського

Таємниці смерті першого єпископа УГКЦ в Америці Сотера Ортинського

12 жовтня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США відбувся виклад, присвячений таємниці смерті першого єпископа УГКЦ в Америці Преосвященного Сотера Ортинського, ЧСВВ (1866-1916). Доповідь підготував Голова Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії д-р Олександер Лужницький.

Діяльність Кир Сотера Ортинського в Америці, як відомо, зазнавала багато перешкод, проте, як зазначив О. Лужницький, чимало фактів із біографії єпископа є неоднозначними і вимагають ґрунтовнішого дослідження. Як приклад, він навів низку біографічних розбіжностей, які знаходимо у різних історичних джерелах.

На особливу увагу заслуговують починання та досягнення Сотера Ортинського, які дивним чином після його смерті спіткала невдача: більша частина парохій Філадельфійського екзархату відійшла до Закарпатської єпархії; засноване ним Товариство Дякоучителів припинило існування з причин згаданого вище поділу; сиротинець під опікою сс. Василіянок опинився на межі банкрутства; духовна семінарія згорнула свою діяльність, а семінаристів відіслано до Канади або до римо-католицьких семінарій США; релігійні та громадські організації, як «Відродження», «Братство Пресвятої Євхаристії», Товариство пошуку праці ім. св. Рафаїла ліквідовано; позбавлені фінансування єпископа друковані органи («Душпастир», «Єпархіяльні вісті») перестали виходити. Ці факти можуть свідчити про те, що введені Сотером Ортинським ініціятиви могли бути небажаними для окремих церковних, політичних та громадських кіл і діячів.

Це, з черги, вказує на те, що для багатьох смерть єпископа могла б бути єдиним способом усунення небажаної діяльности. Зрештою, як зазначив О. Лужницький, смерть Кир Сотера власне і не можна вважати природною, про що свого часу писав також д-р Семен Демидчук у статті «Як помер єпископ Сотер Ортинський», надрукованій у канадській газеті «Ми і світ» у березні 1956 року. Він ствердив, що його раптова смерть «витворила в людях поза Америкою сумніви» що до її природної причини. На підтримку цього твердження, О. Лужницький подав низку історичних, церковних, політичних, медичних та фотографічних фактів, а також висловив припущення щодо можливих зацікавлених у нейтралізації активного єпископа.

Підсумовуючи, доповідач зазначив, що впродовж століття від смерти Сотера Ортинського з’являлися короткі нариси про його особу авторства світських та духовних науковців, проте усі ці праці є другорядними. На його думку, біографія Кир Сотера загалом, а відхід у вічність зокрема ще чекають на об’єктивне і правдиве висвітлення.

 

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

 

Світлини:

Олександер Лужницький (фото: Стефан Фартушок)

Перший єпископ УГКЦ в США Кир Сотер Ортинський (фото: з архіву О. Лужницького)

Про «гібридну цензуру» під час «гібридної війни»

Микола Рябчук
Про «гібридну цензуру» під час «гібридної війни»

5 жовтня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбувся виклад Президента Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу, відомого українського журналіста, публіциста, поета, прозаїка, перекладача, колумніста Миколи Рябчука.

Доповідь була присвячена проблематиці свободи слова в умовах «неоголошеної війни» в Україні. За словами М. Рябчука, саме «гібридність» війни та невизнання державою окупованості територій, відсутність візового режиму із Росією, продовження торгівлі із країною-агресором є одними із ключових проблем, які дають підстави міжнародним спостерігачам звинувачувати Україну у порушенні свободи слова. На їхню думку, «конфлікт» на Донбасі не може накладати цензуру на мистецтво, яке повинно залишатися поза політичними обставинами. Однак в умовах війни, яку потрібно визнати на Сході України, завжди існує певна цензура на ворожу пропаґанду чи навіть пацифістичні висловлювання. Тому, за словами доповідача, експертна комісія має право накласти заборону на трансляцію російських каналів, імпорт російської кінематографічної та гуртовий збут книжкової продукції, у яких відверто звучать заклики до порушення цілісності держави.

Певна інертність українського уряду та дипломатичних представництв у проведенні роз’яснювальної роботи серед іноземних ЗМІ та оглядачів причинюються до незрозуміння ситуації в Україні на міжнародному форумі. Понадто, непослідовність української держави у втілюванні та контролюванні законів; концентрація ЗМІ в руках п’яти олігархів, що свідчить про плюралізм, але не про гарантію свободи слова; толерантне ставлення державних органів до радикальних організацій; неефективність у розкритті політичних вбивств кидають негативне світло на діяльність уряду, дають підстави для критичних висловлювань з боку міжнародних коментаторів та численних провокацій країни-агресора. Тому надзвичайно важливо, аби в Україні існувала чітка політика загалом, а в інформаційній сфері зокрема, особливо на урядовому та дипломатичному рівні.

За словами М. Рябчука, абсурдно говорити про існування цензури в Україні. Так, Міжнародний ПЕН-Клуб та його Український центр не лише боряться за свободу слова, але діють як потужна сила в захисті прав ув’язнених за політичні погляди письменників. Це одна із найстаріших організацій, яка бореться за права людини. Цьогоріч саме Україна гостила у себе 83-ій Конгрес Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся у Львові 17-24 вересня. Тема події – «Відстоювання правди у добу пропаганди» – невипадкова, адже проблема переслідування та ув’язнення письменників, як наприклад Олега Сенцова, чи цензура та конфіскація книжок за східним кордоном України залишається болючою. «Цей Конгрес був демонстрацією солідарності іноземних письменників з Україною в ситуації війни. Дуже важливо, що міжнародна спільнота починає розуміти загрозу, яку несе з собою Росія», – підсумував М. Рябчук.

Світлина (автор: Стефан Фартушок): Микола Рябчук

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

 

 

Семінар для англомовних християнських аніматорів у Заздрості

У Заздрості відбувся майстер-клас
для християнських англомовних аніматорів

30 вересня-1 жовтня на базі Музейно-меморіяльного комплексу ім. Патріярха Йосифа Сліпого у Заздрості на Тернопільщині відбувся майстер-клас для християнських англомовних аніматорів. Захід зорганізувало Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) у відповідь на зацікавлення учасників третьої благодійної літньої школи англійської мови. Лекції вів о. д-р Роман Мірчук, адміністратор церкви Вознесіння Господнього в м. Одеса.

У майстер-класах взяли участь юнаки та дівчата з Київської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Серед них – семінаристи трьох семінарії УГКЦ. Метою заходу було розпочати підготовку аніматорів, які, володіючи англійською мовою, могли б організовувати та проводити християнські табори для бажаючих поглибити знання іноземної мови. Випускники літньої школи, які відгукнулися на цю ініціятиву, навчалися на вищому та найвищому рівні. За задумом організаторів, впродовж року учасники майстер-класів пройдуть відповідну підготовку, яка дасть їм змогу реалізувати набуті навички при проведенні англомовних християнських таборів у своїх парохіях.

Ключовим елементом майстер-класів була участь англомовного священика о. Романа Мірчука, адже лекційні науки та богослужіння велись англійською мовою. Отець подав методичні та дидаткичні вказівки щодо проведення тематичних таборів. Так, під його керівництвом, слухачі мали нагоду укласти експериментальний план проведення двох християнських свят, які відзначають у США – Дня св. Колумба та Дня Подяки.

«Чудово, що літня школа англійської мови уже не обмежена сезонно до трьох тижнів вакаційного періоду і має продовження у новому вимірі. Здобувши знання, відчувши родину атмосферу, яка панує у Заздрості, а над усе – усвідомивши себе частиною спадщини Патріярха Йосифа Сліпого, наші випускники прагнуть ділитися цими дарами з іншими, і в цей же час не втрачати контакт один із одним. Це прекрасно, що в нас є така молодь; це запорука нашого майбутнього», – зазначила Ірина Іванкович, директор школи.

Нагадаємо, що благодійні літні школи англійської мови, які відбуваються у Заздрості, гуртують молодь пільгових категорій з усіх куточків України. Цьогоріч у проєкті взяли участь 29 юнаків та дівчат з семи областей України. Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» США – головний огранізатор та спонсор – передбачає продовження цієї ініціятиви в липні-серпні 2018 року. Музейно-меморіяльний комплекс, у якому відбувається проєкт, знаходиться під кураторією Представництва ТСС А в Україні, працівники якого гостинно приймають відвідувачів та прочан не лише під час екскурсій, але й семінарів, конференцій, реколекцій, симпозіумів та інших духовно-просвітницьких заходів.

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Нові грані особи Патріярха Йосифа

НОВІ ГРАНІ ОСОБИ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

НЕДІЛЯ, 29 ЖОВТНЯ 2017 Р.Б.
10.30 ГОД. РАНКУ
ПАРАФІЯ БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ,
МЕЛРОВЗ ПАРК
1204 VALLEY RD., ELKINS PARK, PA 19027

В ПРОГРАМІ:
*СПОГАДИ ПРО ІСПОВІДНИКА ВІРИ/ АКАДЕМІК ЛЕОНІД РУДНИЦЬКИЙ
*ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ ВИДАНЬ ПРО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО/
Д-Р ІРИНА ІВАНКОВИЧ
*ПОЕТИЧНА УВЕРТЮРА
ВЕДУЧИЙ ПРОГРАМОЮ: МГР РОМАН ДУБЕНКО
ПАРТНЕР ПОДІЇ:
РЕЛІГІЙНЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНЦІВ КАТОЛИКІВ
«СВЯТА СОФІЯ» США

У Філадельфії вшанували пам’ять Любомира Гузара

«Бути людиною»
У Філадельфії вшанували пам’ять Любомира Гузара

28 вересня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) відбувся виклад на тему «Спогади про Блаженнішого Любомира Гузара», якими поділилися парох церкви св. Миколая у Баффало (штат Нью-Йорк) о. Маріян Процик, Голова ТСС А академік НАН України Леонід Рудницький, Голова осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії д-р Олександер Лужницький.

Лейтмотивом усіх доповідей було найзаповітніше бажання Любомира Гузара – «бути людиною» і кожен із доповідачів довів, що без сумніву йому це вдалося. Поряд із релігійно-суспільним виміром діяльности Блаженнішого, де виявилися такі риси його характеру, як поміркованість, розсудливість, мудрість, виваженість, прагнення єдности усіх Церков, дієвість і непохитна громадянська позиція, залишався і чисто людський вимір його особи, а це: лагідне ставлення до співрозмовника, пошана до людської гідности, відмінне почуття гумору, цікавість світу.

«Розмова у нього була повільна, заспокоююча, лагідна, мирна. Не відчужувала, не провадила до гострих суперечок, не породжувала гнів, пахла добротою», – згадує о. Маріян Процик. Блаженніший любив мир і навчав про мир як в особистому, родинному, так і в церковному та політичному житті.

Любомир Гузар зумів «пізнати себе», осмислити «гідність Адама», а щобільше – проповідувати її у своєму житті, особливо в останні роки втрати зору. «Здається, чим більше занепадало його тіло, тим сильнішим ставав його інтелект, тим міцнішим був його дух», – зазначив Леонід Рудницький. Завдяки цим прикметам Блаженніший дійсно був людиною миру, що принесло йому рівно ж звання «морального авторитету» нашого часу. Він втішався пошаною як в Україні, так і за її межами, хоча свій життєвий шлях сприймав завжди як служіння, в якому керівником є Бог, а відтак все, що відбувається, – у Його руках і стається з Його волі. Тому прагненням Блаженнішого було, щоби Церква була одна, незалежно від всіх політичних обставин, бо, за його словами, «конфесії нас ділять, але Христос нас єднає». Без сумніву, як підсумував Леонід Рудницький, «Любомир Гузар був людиною, якою можна гордитися».

Нагадаємо, що третя благодійна літня школа англійської мови, яка відбулася під патронатом Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США 17 липня – 5 серпня цього року у Заздрості, була присвячена пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара.

На фото зліва направо: Леонід Рудницький, о. Мар’ян Процик, Олександр Лужницький

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Реколекційно-методичний семінар для вчителів англійської мови

 

У Заздрості відбувся реколекційно-методичний семінар
для вчителів англійської мови

“God Вless America” – під таким заголовком в днях 15-17 вересня на базі Музейно-меморіального комплексу ім. Патріярха Йосифа Сліпого що у Заздрості на Тернопільщині відбувся реколекційно-методичний семінар для вчителів англійської мови. Захід зорганізовано за ініціaтиви Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» (США) у співпраці з Менор-коледжем (Філадельфія, США). Захід підтримали Тернопільсько-Зборівська Митрополія УГКЦ, Тернопільська обласна державна адміністрація, Тернпільська обласна рада та Теребовлянська районна адміністрація.

19 учителів з Київської, Тернопільської, Львівської та Одеської областей мали нагоду детальніше ознайомитися із системою освіти в США; проаналізувати виклики та труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися їхнім колегам-педагогам у загальнооствітніх школах Америки; пізнати специфіку начального процесу у приватних, а головно католицьких школах та університетах цієї держави; прослідкувати історію українських католицьких шкіл та вишів у Філадельфійській архиєпархії УГКЦ; перевірити свої знання американської історії та культури; отримати методичні посібники з планування активного відпочинку з англійською мовою; переглянути історичний фільм про становлення християнського суспільства в США.

Окрему увагу було присвячено покликанню вчителя у світлі Євангелія. Педагоги мали нагоду молитися англійською мовою, заслухати семінар «Ісус-Досконалий Вчитель», відбути прощу до Марійського духовного центру у Зарваниці, взяти участь у реколекційній науці «Ідіть і навчайте всі народи», а також розглянути особу Патріярха Йосифа Сліпого як вчителя та поліглота. Майстер-класи вели о. д-р Мартин Хомів, сотрудник Катедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернополя, та д-р Ірина Іванкович, викладач англійської мови Менор-коледжу (США).

У своєму слові до учасників заходу Блаженніший Святослав (Шевчук) зокрема зазначив: «Учитель – це не просто професія; це покликання. Учитель іноземної мови – це також посол іншої культури, який відкриває своїм учням знання про інший світ. Тому радію, що сьогодні Ви матимете нагоду глибше пізнати і згодом донести у своїх класах знання про американську систему освіти та особливо її християнський вимір. Місце, у якому відбувається цей семінар – місце народження Слуги Божого Йосифа Сліпого, який, до слова, був надзвичайно вимогливим професором і сам вільно володів кількома іноземними мовами, – спонукатиме Вас до молитви. Присутність і наука священика – Духовного Вчителя – дасть Вам можливість поглянути на своє покликання педагога через Слово Боже та через призму Євангелія».

На завершення програми, учасники семінара отримали сертифікати та пакет інформаційних матеріялів.

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Презентували двотомник «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство»

В Івано-Франківську, Дрогобичі та Трускавці презентували двотомник «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство»

В рамках вшанування 25-ліття перепоховання Патріярха Йосифа Сліпого в криптах Собору св. Юра у Львові, 11 та 12 вересня в Івано-Франківську, Дрогобичі та Трускавці відбулися презентації двотомника «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство». У заходах взяли участь директор видавництва АРТОС Михайло Перун та Екзекутивний директор Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США Ірина Іванкович.

В Івано-Франківську презентація відбулася 11 вересня в каплиці духовної семінарії ім. Свмч. Йосафата, де гостей привітав віце-ректор семінарії о.д-р Андрій Чорненко. 

Видавець книги Михайло Перун в деталях розповів про структуру двотомника авторства Ірини Іванкович. Перший том налічує десять розділів та дві англомовні статті. Авторами передмов є академіки НАН України Степан Павлюк та Леонід Рудницький, післяслово належить перу проф. Петра Шкраб’юка. Другий том – це антологія поезії та прози на пошану Патріярха Йосифа Сліпого під назвою «Сидячи на санях». До неї увійшло понад сімдесят літературних творів авторства п’яти десятків українських та іноземних авторів. Минулоріч книгу нагороджено грамотою «Найкращої книги Форуму видавців у Львові».

Відтак І. Іванкович розкрила мало вивчений аспект особистості Патріярха Йосифа Сліпого: він був не тільки визначним богословом та провідником Церкви і народу, але й до великої міри літературознавцем і письменником. Любов до красного письменства виявилася у Блаженнішого Й. Сліпого у ранньому віці і формувалася під впливом писань українських та зарубіжних мистців слова. Чимало із письменницької спадщини Патріярха можна вважати літературними творами, у яких він поєднував історію, культуру, фольклор у релігійно-християнському дискурсі. З черги життєвий подвиг Й. Сліпого став предметом уваги грона українських та іноземних авторів, які присвятили йому поетичні та прозові твори. Їх І. Іванкович зібрала у антологію під назвою «Сидячи на санях..», яку доповнено авдіо книгою із однойменною назвою. До збірки увійшли вибрані поезії у виконанні народного артиста України Богдана Козака.

У Дрогобичі книгу презентували 12 вересня у приміщенні Центру душпастирства молоді. Окрім доповідачів, у презентації взяв участь о. Тарас Гарасимчук, парох парохії Пресвятої Трійці, учасник перепоховання Патріярха Йосифа 28-29 серпня 1992 року у Львові, який представив біографію Слуги Божого. Того ж дня, двотомник анонсували у Трускавці. Захід відбувся в приміщенні Духовно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха. О. Володимир Бондарчук, настоятель храму Покрову Пресвятої Богородиці та організатор події, провів молитву на відкриття літературного вечора. Мер м. Трускавця Андрій Кульчинський подякував доповідачам за працю, яка, за його словами, є «резюме всього життєвого шляху Патріярха Йосифа». Додамо, що незабаром у Трускавці відбудеться відкриття пам’ятника Йосифові Сліпому.

Як повідомлялося раніше, двотомник «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство» побачив світ 2016 року у львівському видавництві «Артос» з нагоди 5-річчя Центру студій спадщини Патріярха Йосифа у Філадельфії. Презентації книги відбулись в Україні, США та Франції.

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

«Патріярх Йосиф Сліпий – провісник вільної України»

У Заздрості відбулись Міжнародні наукові читання «Патріярх Йосиф Сліпий – провісник вільної України»

9 вересня на базі Музейно-меморіяльного комплесу ім. Патріярха Йосифа Сліпого що в с. Заздрість на Тернопільщині відбулися Міднародні наукові читання «Патріярх Йосифа Сліпий – провісник вільної України». Захід, що його зорганізував Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США, присвячено 25-літтю перепоховання Блаженнішого Йосифа.

В рамках ранішньої сесії, яку вів синкел у справах стратегії розвитку Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ о.д-р Віталій Козак, з доповідями виступили: д-р Елла Бистрицька, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка; Ірина Борко, свідок ув’язнення Патріярха Йосифа Сліпого; д-р Михайло Перун, Директор Фундації АНДРЕЙ.

У своїй доповіді на тему «Ліквідація Греко-Католицької Церкви в країнах Східної Європи: національний аспект проблеми», Елла Бистрицька розкрила особливості ліквідації ГКЦ у Польщі, Румунії та Чехословаччині, участь у цьому процесі радянських владних структур, зокрема, Ради у справах Російської Православної Церкви, державних органів влади зазначених європейських країн та Православних Церков.

Ірина Борко, родина якої відбувала заслання у Маклаково, поділилася особистими спогадами про знаймоство із Патріярхом Йосифом Сліпим, про знущання над Блаженнішим та важкі умови ув’язнення. Доповідачка підкреслила покору та відвагу Йосифа Сліпого, якого вона вважає «величною людиною, Людиною непохитної віри і Христової любові, священномучеником».

Михайло Перун висвітлив тему “Прагнення до єдності. Послання Патріарха Йосифа Сліпого про поєданання в Христі”, яке проголосив 3 червня 1976 року, в празник Вознесіння ГНІХ, при Патріяршому Соборі Святої Софії у Римі Патріярх Йосиф Сліпий. Доповідач коротко охарактеризував унійні прагнення митрополита Андрея Шептицького, екуменічні ініціативи Патріярха Йосифа Сліпого та подав детальний аналіз вищезгаданого документу, його важливість та актуальність у сьогоденні.

У післяобідній сесії, яку вів начальник управління охорони культурної спадщини, реігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігор Кульчицький, присутні заслухали доповіді д-р Ірини Іванкович, директора Центру студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого; д-ра Олега Сидора, старшого наукового співробітника відділу мистецтвознавства Інституту Народознавства Національної академії наук України; о. ліц. Марка Ярослава Семегена, Президента Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» в Римі.

У доповіді «Мовний патріотизм Патріярха Йосифа Сліпого» Ірина Іванкович розкрила роль української мови як ключового елементу національної ідентичності в житті та пастирській діяльності Блаженнішого Йосифа. Своє дослідження доповідачка провела в контексті історично-еклезіального, просвітницько-виховного та літургічно-богословського дискурсу на базі послань, проповідей, споминів, наукових праць та листування із діячами діаспори. Вона зокрема підкреслила зусилля Й. Сліпого, направлені на збереження української мови в середовищі українців на поселеннях та на пробудження національної свідомості серед українців в Україні та «в розсіянні суших».

Розкриваючи тему «Контакти Патріярха Йосифа (Сліпого) з мистцями української діяспори», Олег Сидор підкреслив роль Блаженнішого Йосифа у консолідації зусиль численних представників українсько-діаспорного мистецького світу довкола тих чи інших своїх починань, особливо ж таких значимих, як масштабне відновлення давнього осідку УГКЦ при храмі Жировицької Богородиці та святих Сергія і Вакха на площі Мадонна деі Монті в центральній частині Риму. Але передусім це стосується будівництва й оздоблення собору Святої Софії в Римі, а також – розпочате формування музейних колекцій спочатку при храмі Жировицької Богоматері, а згодом – і при Софійському соборі. У переконанні О. Сидора, якраз мистецька збірка цього музею постала передусім завдяки пожертвам зі середовища української діаспори з кількох країн на різних континентах.

Заключною була доповідь о. Марка Ярослава Семегена «Заповіт Патріярха Йосифа Сліпого». На думку доповідача, «Заповіт» Блаженнішого посідає особливе місце серед усієї писемної спадщини, котра народилася з-під пера Ісповідника Віри. Заповіт є підсумком життєвого шляху, світогляду Блаженнішого Йосифа та анамнезом шляху віри від дитинства до Верховного Архієпископа. Як підкреслив о. Семеген, текст заповіту є актуальний для сьогодення. Написаний кілька десятків років тому, у зовсім іншому історичному контексті, дає чіткі напрямні для сучасного українського суспільства.

В рамках підсумків відбулася дискусія, модератором якої був завідувач кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка д-р Мирослав Савчин.

У своєму привіті до учасників заходу Блаженніший Святослав (Шевчук) зокрема зазначив: «У цей день, вшановуючи 25-ту річницю перепоховання Патріярха, прагнемо ще раз проаналізувати його пророчі думки про Україну, наш народ, нашу Церкву, адже усе своє життя Блаженніший Йосиф присвятив служінню Богові та своїй пастві. Пам’ятаймо особливо його слова, звернені до кожного з нас: «Народе український, будь собою!” Радію, що інше провісництво Патріярха сьогодні здійснюється й у його родинному домі в Заздрості, куди прибули шанувальники його особи не лише з України, але й з Італії та Сполучених Штатів Америки: Блаженніший вкотре зібрав у своїй оселі «в розсіянні сущих» синів і дочок українського народу». Слова привіту до учасників читань надіслав рівно ж Високопреосвященніший Василій (Семенюк), Митрополит-Архиєпископ Тернопільсько-Зборівський.

З черги учасник перепоховання Патріярха Йосифа Сліпого Голова ТСС А академік Леонід Рудницький у своєму вітальному листі підкреслив необхідність повного усвідомлення ролі Блаженнішого у розбудові помісности і патріярхату Української Греко-Католицької Церкви. Бажаючи учасникам читань «глибинного пізнання мудрости та провісництва нашого Патріярха», Л. Рудницький зазначив: «Мусимо дякувати Богові, що сповнилася і продовжує сповнятися візія Патріярха Йосифа: Україна є незалежна, Церква Христова вийшла з катакобм і вільно виконує свою місію у спасінні душ, а в його родинному селі постав Музейно-меморіяльний комплекс, який дає натхнення прочанам «Великого бажати»!»

Захід відбувся за активної підтримки Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» (Рим), Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ, Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної ради, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та Фундації АНДРЕЙ (Львів).

Нагадаємо, що чверть століття тому, 28-29-го серпня 1992 року, в Соборі св. Юра у Львові відбулася урочиста церемонія перепоховання тлінних останків Патріярха УГКЦ Йосифа Сліпого, які згідно з його заповітом було перевезено з Риму до України.

 

                                                                      Прес-служба Товариства «Свята Софія» (США)