Музей в Заздрості

«Як прийде час, відкупіть мою родинну хату в Заздрості, – а потім побачите, що зробите».      

Патріярх Йосиф Сліпий

Ірина Іванкович У мальовничому куточку Тернопілля тулиться до Зарваницької ікони Матері Божої невеличке село Заздрість. Село як й інші, але ж як особливе для кожного греко-католика, адже саме тут народився та зростав великий провідник нашого народу і нашої багатостраждальної Церкви, муж віри та людина науки, нескорений борець за свободу Патріярх Йосиф Сліпий. Саме тут малим хлопчиком він пізнав Божу благодать, отримав дар покликання до богопосвяченого життя, саме звідти босоніж відбував прощі до чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої. Саме їй – добрій Неньці та Заступниці – він завдячував життя, адже під Її покров привезли батьки – Іван Коберницький-Сліпий та Ананстасія Дичковська – свого важко хворого сина із благанням врятувати дитя. І Вона вислухала їхню молитву – Йосиф отримав дар життя, життя як фізичного, так і духовного. Сьогодні на цьому шляху батьківських сліз стоїть Хресна Дорога, якою ідуть із Заздрості до Зарваниці тисячі прочан з усіх куточків України та зарубіжжя. Ця путь символізує Хресну Дорогу, якою Україна йшла до незалежності, якою Патріярх Йосиф вів свою паству через роки переслідувань та підпілля. Це також і шлях, яким довелось пройти греко-католицькій громаді с. Заздрість на чолі з парафіяльним адміністратором о. Андрієм Козаком, аби мати свій власний храм, освячення якого відбулось 16 вересня 2007 року і яке вичерпало довготривалий конфлікт з православними Київського Патріярхату за церковну будівлю. Новий собор св. Йосифа був збудований силами громади села, Тернопільсько-Зборівської єпархії і з допомогою влади Тернопільської області практично за півроку на руїнах костелу ХІХ століття. Як зазначив правлячий архиєрей Тернопільсько-Зборівської єпархії, високопреосвященний Василій Семенюк, «в майбутньому, коли  проголосять Патріярха Йосифа Сліпого блаженним, цей собор буде імені блаженного Йосифа Сліпого». Відтак, у селі запанував мир, і сьогодні «на Чесного Хреста греко-католики цілою громадою зі священиком йдуть у стару церкву, яку будували батьки, родичі Йосифа Сліпого, а на свято св. Йосифа православні зі своїм священиком приходять до нашої церкви, – говорить Кир Василій. – Сьогодні ми радіємо, однак пам’ятаємо, як декілька років тому били нашого священика, як повставали різні непорозуміння, хоч церква, яку збудували родичі Патріярха Йосифа, належала греко-католикам, на що є відповідні документи». Відродження Української Греко-Католицької Церкви сприяло і виконанню заповіту Блаженнішого Йосифа Сліпого – відбудувати його родинний дім у Заздрості. Відтак, зродилась ідея створення музейно-меморіяльного комплексу на базі домівки Сліпих, а втіленням її у життя зайнялось Товариство Українців-Католиків «Свята Софія», і персонально тогочасний голова цього Товариства, Романа Навроцька. Завдяки ентузіязму членів «Святої Софії» та жертвенності доброчинців, хату Блаженнішого приведено у її оригінальний вигляд 1860-70-хх років, в тому числі – солом’яну покрівлю, яку і сьогодні виготовляють за технологією столітньої давності. З інших будівель збереглася тільки возівня та криниця, з якої колись пив воду малий Йосиф Сліпий. Поруч з хатою в 1997-99 рр. споруджено новий будинок музейного комплексу. Тут знаходиться меморіяльна каплиця-церква, музейні приміщення, у яких зберігаються особисті речі Блаженнішого Йосифа, предмети одягу, книги, документи, світлини тощо, а також кімнати, в яких відбуваються наукові конференції та заняття з молоддю. Автори проекту – професори-архітектори А. Рудницький, М. Бевз та Ю. Дубик – та їхня праця отримали високу відзнаку, адже ця будівля нагороджена Дипломом першого ступеня на конкурсі на кращий об’єкт, збудований в Україні в 1999 році. Цей комплекс знаходиться під кураторством  Товариства «Свята Софія», головою якого сьогодні є академік Леонід Рудницький, та Представництва цього Товариства в Україні під головуванням академіка Андрія Рудницького. Щоденну опіку над об’єктом несуть Сестри Чину св. Василія Великого на чолі з с. Тадеєю. Ось уже впродовж десяти років тисячі людей щорічно відвідують родинний дім Патріярха Йосифа Сліпого. Серед них – вірні різних конфесій та віросповідань, люди різних національностей та соціальних прошарків. Так, лише за період 2008 року на батьківщині Патріярха побували прочани з США, Канади, Великобританії, Німеччини, Польщі, Італії, Бразилії та Росії. Усі з зацікавленням пізнають життєвий шлях людини, яка ввійшла в історію нашого народу та Вселенської Церкви, людини-гуманіста, людини-науковця. Поряд із незгасимим прагненням єдности українського народу, Патріярх Йосиф плекав іще одне жагуче бажання освіти. У заповіті Блаженнішого до нащадків знаходимо такі слова: «Пам’ятайте, що нарід, який не знає або загубив знання свого минулого з його духовними скарбами, вмирає і зникає з лиця землі. Рідна наука окрилює народ до лету на вершини зрілого серед народів світу народу!” Відтак, сьогодні у його родинному селі зерно науки засівають Сестри ЧСВВ,  які ведуть активну працю з дітьми та молоддю місцевої школи. Всі учні, незважаючи на конфесію, приходять до музею згідно складеного розкладу на заняття катехизації та різних гуртків ручної праці. Окрім цього, в приміщенні комплексу щорічно проводиться вишкіл лідерів молодіжних груп, а також реколекції для членів СУМу, «Обнови», ПЛАСТУ та УМХ. Деякий час тому, завдяки інформаційній кампанії прес-секретаріяту Тернопільсько-Зборівської єпархії, туристичні бюро України виявили зацікавлення створенням спеціяльного маршруту для туристів-прочан, які бажають поглибити свою духовність, подорожуючи по святих місцях Галичини та Поділля, а також для чужоземців, які вперше відвідують Україну. Разом із Зарваницею, Струсівським монастирем та Островом  Заздрість, а зокрема музейно-меморіяльний комплекс Патріярха Йосифа Сліпого, включено в путівничок, який незабаром з’явиться у більшості туристичних агенств країни. Відтак, завдяки подібній інформаційній кампанії, про Заздрість дізнаються тисячі людей як в Україні, так і за її межами. Діяльність та утримання музейно-меморіяльного комплексу фінансується виключно з фондів Товариства «Свята Софія», і хоч, на перший погляд, будівництво здається завершеним, залишається чимало аспектів, які вимагають невідкладної уваги та підтримки жертводавців.  Як зазначив Преосвященний Василій (Семенюк),  місцева влада передала греко-католицькій громаді с. Заздрість колишній дитячий садок, який вимагає капітального ремонту. Це приміщення могло б стати резиденцією священика, який би ніс пастирське служіння усім паломникам. «Оскільки наша громада невеличка, покриття коштів будівельних робіт – завдання  не з нелегких. Окрім цього,  є ще одне приміщення, яке місцева влада є готова нам передати, а з якого ми могли б зробити готель, поремонтувати його, аби бажаючі могли на довше затриматись на тому, я б сказав, святому місці. Адже та земля дійсно свята, оскільки виховала такого святого чоловіка. Це дало б їм можливість на довше тривати в молитві, піти на могилу батьків,  побути на тому місці, де Йосиф босими ногами ходив по тій землі, ніби освячув її», – зазначив Владика Василій. Перед смертю Патріярх Йосиф сказав такі слова: «Як прийде час, відкупіть мою родинну хату в Заздрості, – а потім побачите, що зробите». «Свята Софія» виконала цей заповіт, однак до майбутніх поколінь належить обов’язок розбудовувати та підтримувати життєдіяльність цього комплексу. Заздрість – це наше минуле. Заздрість – це наше майбутнє.  

Музейний Комплекс