Шлях до Патріархату

Шлях до Патріархату УГКЦ І Відкрита Церква. Діалоги

Наскільки важливо для УГКЦ мати власний Патріархат? Що стоїть на заваді його проголошення? Яку роль відіграє питання Патріархату УГКЦ у відносинах Ватикану із Російською Православною Церквою?

На ваші запитання відповідає Андрій Сороковський – голова Українського патріархального товариства, юрист та історик зі США.

Підписуйтесь на наш канал “Відкрита Церква” та долучайтесь до сторінок Живого Телебачення у соцмережах!
Facebook – https://www.facebook.com/Zhyve.tv/
VK – https://vk.com/zhyve_tv
YouTube – https://www.youtube.com/user/pressugcc

«Дорогоцінності Княжого Києва

Про дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу говорили у Філядельфії

2 листопада на форумі Релігійного Товариства «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбувся заключний виклад осіннього семестру. Доповідь на тему «Дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу» виглосила відома археолог, автор монографії «Скарби княжого Києва» (Jewellery of Princely Kiev: The Kiev Hoards in the British Museum and The Metropolitan Museum of Art and Related Material), колишній редактор газети «Українська думка» у Лондоні д-р Людмила Пекарська.

За її словами, Київська Русь була однією із наймогутніших держав в історії європейської цивілізації, а завдяки розлогим політичним, економічним та культурним контактам її столиця стала центром розвитку усіх ділянок життя. Княжий Київ міг пишатися численними пам’ятками архітектури: Десятинною та Андріївською церквами, Михайлівським та Софійським соборами, а також цінними артефактами та вишуканими золотими виробами. Перший речовий скарб Княжої Доби було знайдено у XVIII ст. і дотепер вдалося їх виявити понад 60, частина з яких опинилася поза межами України, зокрема в США та Великій Британії. У 1954 році побачила світ книга Ґаліни Корзухіної Русские клады, у якій було заміщено 52 скарби Княжого Києва. Доля понад половини із них довший час залишалася невідомою і саме завдяки зусиллям Л. Пекарської їх вдалося віднайти та описати у згаданій вище монографії «Скарби княжого Києва».

Більшість із цих скарбів були виявлені в 19 ст. під час будівельних робіт у «Верхньому місті»: їх знаходили в нішах стін, у фундаментах стародавніх будівель, на території церков та монастирів, у спеціальних тайниках, просто в землі. Речі з цих скарбів надходили до приватних та музейних зібрань, ставали предметом досліджень археологів, істориків, мистецтвознавців. Найбільша група речей Київських скарбів – це різноманітні прикраси з дорогоцінних металів – золота, електра (сплав золота й срібла), срібла, – оздоблені емалями, перлами, черню, коштовним камінням, різнокольоровим склом, зерню та філігранню, що має своєрідний стиль з мотивами птахів, сиринів, древа життя, рослинним та геометричним орнаментом.

За словами Л. Пекарської, численні дорогоцінності княжого Києва, що були сховані у свій час у вигляді скарбів, свідчать про досконалість і витонченість прикрас князівсько-боярського убору, про високі досягнення декоративного мистецтва Київської Русі.

                                                                        Прес-служба Товариства «Свята Софія» США