5 вересня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТССА) відбувся академічний вечір на пошану президента Української вільної академії наук (УВАН) проф. Альберта Кіпи.
Про наукові досягнення ювілата розповів завідувач відділом джерел з історії України ХІХ – поч. ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.. М.Грушевського НАН України, доктор історичних наук Ігор Гирич. На його думку, 85-ліття професора Альберти Кіпи, президента УВАН дає привід до міркувань, що є Українська вільна академія наук у США для української науки нині, в часах повномасштабної російсько-української війни.
Як і в часах Другої світової, Росія нині намагається цілковито ліквідувати незалежну національну науку, зачистити від вчених та їх діяльності український простір. Втікачі-науковці з Києва та інших наддніпрянських міст, рятуючи себе від тотального винищення у 1945 – 1950 роках відродили в Європі та Північній Америці кращі традиції Всеукраїнської академії наук, без комуністичної деспотії та російського національного диктату. УВАН врятувала честь української науки і зуміла у нелегких економічних умовах розвинути національну гуманітарну науку.
За науковим рівнем УВАН післявоєнного часу мала за багатьма науковими напрямами кращі кадри вчених, ніж були на матірних землях, де гуманітаристика була винищена до нуля у 1930-1940-ві роки. Праці Дмитра Чижевського, Олександра Оглоблина, Юрія Шевельова, Івана Лисяка-Рудницького, Омеляна Пріцака, Марка Антоновича та ін. відповідали найвищим стандартам світової науки. Сьогодні неможливо уявити українську філософію, історіографію, літературознавство, мовознавство без класичних праць цих вчених з історії української літератури і філософії, історії гетьманства Івана Мазепи, української козацької держави Богдана Хмельницького, суспільно-політичної думки ХІХ – ХХ ст., сходознавства цих видатних вчених.
Нинішня УВАН початку ХХІ століття продовжує завдяки великій організаційній праці професора Альберта Кіпи збагачувати всеукраїнську скарбницю науки. Видається епістолярій українських діячів ХІХ – ХХ ст., описується і оцифровується архів УВАН. Нещодавно виданий великий том майже на 50 друк. аркушів про вчену діяльність дійсних членів УВАН 1950-х – 1990-х років, видатних україністів, що з’явився як ювілейний збірник на пошану 80-ліття Альберта Кіпи – «Зарубіжне академічне українознавство». Вперше для широкого читача у великому обсязі дійшли першоджерельні архівні документи про працю на форумі УВАН Д.Чижевського, О.Оглоблина, В.Омельченка, Ю.Шевельова, О.Пріцака, Н.Василенко-Полонської, Д.Дорошенка та багатьох інших.
Професор Альберт Кіпа продовжує найкращі традиції київської міжвоєнної україністики, що розвивалася в Історично-філологічній секції ВУАН, традиції своїх попередників, визначних гуманітаріїв Північної Америки і Європи другої половини ХХ ст. Передаючи вітання від імені Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, її дирекції і окремих дослідників, Ігор Гирич висловив сподівання на подальшу співпрацю між УВАН і українськими вченими на матірних землях, а також побажав ювіляту міцного здоров’я на його 85-річчя і подальшої плідної праці, як Президента УВАН у США.
Спогадами про довголітню співпрацю поділився з присутніми колега та приятель Альберта Кіпи проф. Леонід Рудницький, який детально висвітлив багатогранність наукової та громадської діяльности ювілята. Від імени Наукового Товариства ім. Шевченка в США Президента УВАН привітав Директор адміністрації Василь Махно. Вітання від Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України зачитала архівіст УВАН Тамара Скрипка, а Голова ТССА Ірина Іванкович озвучила вітальний лист від Президент Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» в Римі о. Марка Ярослава Семегена.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
