5 вересня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці НТШ у Філадельфії відбувся інавгураційний виклад осіннього семестру академічних вечорів. З лекцією «Україна: що далі?» виступив історик, політолог, письменник і перекладач Олександр Мотиль — професор політології в Університеті Рутгерса в Ньюарку, письменник і художник. У 1992-1998 роках працював заступником директора Інституту Гаррімана при Колумбійському університеті та відділу глобальних питань Університету Рутгерса в Ньюарку в 1999-2008 роках. Автор National Questions, 2022; Ukraine vs. Russia: Revolution, Democracy, and War, 2017; Пісумки імперій, 2009; Пути империй, 2004; Imperial Ends: The Decay, Collapse, and Revival of Empires, 2001; Revolutions, Nations, Empires: Conceptual Limits and Theoretical Possibilities, 1999; Dilemmas of Independence: Ukraine after Totalitarianism, 1993; Sovietology, Rationality, Nationality: Coming to Grips with Nationalism in the USSR, 1990; Will the Non Russians Rebel? State, Ethnicity, and Stability in the USSR, 1987; The Turn to the Right: The Ideological Origins and Development of Ukrainian Nationalism, 1919-1929, 1980.
В центрі уваги його доповіді був аналіз сучасних подій в Україні, Росії, Европі та США, адже війну слід розглядати саме у такому географічному контексті.
На думку доповідача, те, що Україна не лише вижила за ці 3,5 роки, але й відбила частину первісно захоплених територій, потрібно визнати як перемогу. На момент повномасштабного вторгнення росія з її другою у світі армією була супердержавою, а той факт, що досі їй вдалося захопити менше ніж 1% українських територій, є нищівною поразкою імперії. Як зазначив американський журналіст Джейм Брукс, росія понесла шалені економічні втрати непропорційні до втрачених Україною територій. Попри риторику переможця російських чиновників, незаперечним залишається те, що росія де факто вичерпує свої ресурси. Тому не дивно, що вона стала васалом Китаю і Північної Кореї. Свідченням патової ситуації є жалюгідний економічний стан країни, яка знаходиться на межі рецесії. У той час, коли змілітаризована частина російської економіки отримує величезні кошти, споживча економіка переживає гіперінфляцію та дефіцит в бюджеті. Завдяки дронам та новій далекобійній ракеті «Фламінго, Україна систематично вражає російську інфраструктру, нафтопереробні заводи, транспорт і є усі підстави думати, що ця тактика продовжуватиметься. Наступна зима буде надзвичайно важкою для російських військових з огляду на труднощі з доставкою провіянту. Усе це підважує авторитет путіна, лояльність супроти якого низька серед війська та його оточення. Путінський гіперцентралізований режим творить паразитарний клас людей, які користуються владою для самозбагачення. Проте вони схильні до помилок, котрі відчутно послаблюють становище свого лідера. Що буде після путіна? Система, яку він створив, залишиться в критичному стані й відкриються можливості для її змін та розпаду російської федерації.
Нав’язуючи до нещодавньої зустрічі «коаліції охочих» в справі надання Україні гарантій безпеки, доповідач підкреслив вагомість цієї нової риторики. Важливо, що європейські лідери зустрілися у цій справі з президентом США Дональдом Трампом. Було укладено домовленість про закупівлю європейськими країнами американської зброї і передачу її Україні. Проте відсутність чіткої і прозорої політики очільника Америки в питаннях України й росії суттєво ускладнює прийняття відповідної політики у дипломатичній сфері. Для України важливо мати США на своєму боці, як це було за каденції Джо Байдена. Від часу фатальної зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті 28 лютого Україна виробила, а відтак Европа запозичила, правильну стратегію схвалення президента США.
Доповідач висловився стосовно Донбасу, підтвердивши свою позицію з 2014 року. Тимчасова окупація цього регіону, на його переконання, має свій позитив: Україна позбулася кримінального елементу, «Партії регіонів», олігархів, а це дає країні можливість провадити проевропейську політику і будувати здорову економіку. Донеччина і Луганщина перебувають у ситуації гуманітарної й екологічної кризи, а відновлення інфраструктури коштуватиме за попередніми підрахунками 20-30 млд. доларів. Тому, на думку прелегента, повернення цих територій Україна повинна розглядати після стабілізації внутрішньої ситуації в державі. Ідеальним, хоча сумнівним на сьогодні сценарієм для України, було б відвоювання Херсонської та Запорізької областей і Криму та визнання тимчасово окупованими Донецьк і Луганськ.
Доповідач, як сам зазначив, стриманий оптиміст. За його словами, найгірший і найкращий сценарії не відбулися. Україна, попри роки війни, у непоганій ситуації на відміну від росії. Західна Европа починає розуміти, що залишатися осторонь не має права. Америка поступово відходить на другий план.
На завершення проф. Мотиль відповів на запитання слухачів про долю захоплених територій, політичну культуру росіян, страх світової спільноти перед застосуванням ядерної зброї та розпадом російської федерації.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
