Про Православну Церкву в Україні говорили на форумі Товариства «Свята Софія» США

Про Православну Церкву в Україні говорили на форумі Товариства «Свята Софія» США

«Православна Церква в Україні з перспективи 333 років надужиття і надбань української християнської духовности: її майбутність» – під такою назвою у четвер, 28 березня, відбувся виклад довголітнього редактора часопису «Америка» Осипа Рожки в рамках весняного семестру Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії.

Доповідач змалював витоки турбулентної та драматичної історії Православної Церкви в Україні, сягнувши останніх десятиліть XVII ст. Саме тоді, у 1684 році (за часів лівобережного гетьмана Івана Самойловича) Московська Патріярхія звернулася до Константинопольського патріярха Якова з проханням підпорядкувати їй Київську Митрополію, але отримала відмову. Це не завадило таємно висвятити у Москві у сан Київського митрополита єпископа Гедеона (Святополк-Четвертинського). Київським духовенством такі кроки Москви сприйнялися як порушення прав Гетьманщини. Зібрання духовенства на чолі з архімандритом Києво-Печерського монастиря Варлаамом (Яссинським) виразило протест проти такого призначення. У 1686 році Константинопольський Патріярх Діонісій за наказом візира погодився на підпорядкування Московській Патріярхії Київської митрополії. Це було зумовлено політичною ситуацією, коли після поразки під Віднем Османська імперія намагалася заручитися підтримкою Московської держави. За часів московського царя Петра І Московське царство перетворюється на Російську імперію абсолютистського типу. Змінюється державний устрій і положення церкви. Існування авторитетної ієрархії та патріярха, який міг своєю постаттю врівноважувати владу царя, міркувалось Петру небезпечним. Коли в 1700 помирає патріярх Адріан, Петро забороняє вибирати нового патріярха і ця заборона тривала в Російській Церкві з 1700 по 1917 рр. Натомість у 1721 рю було створено спеціяльний світський орган — Святійший Правлячий Синод. Відтоді і на два століття вперед держава підпорядкувала собі Церкву.

З набуттям Україною незалежности питання розколу у Православній Церкві набрало нової гостроти, адже паралельно діяли Українська Православна Церква Московського Патріярхату (УПЦ МП), Українська Православна Церква Київського Патріярхату (УПЦ КП) та Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ). Уже 22 транвя 1992 року Філарет скликав Всеукраїнську конференцію на захист канонічних прав УПЦ, учасники якої звернулися до Вселенського Патріярха і говорили про справедливість надання УПЦ автокефалії. Вони посилалися на необхідність анулювання підпорядкування Київської Митрополії Московському Патріярхові у 1868 р з огляду на здобуддя Україною незадежності. Майже тридцять років потому, 22 квітня 2018 р., Святий і Священний Синод Вселенського Патріярхату прийняв до розгляду Звернення від Президента України Петра Порошенка та Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, а також звернення ієрархів українських православних церков — УПЦ (КП) і УАПЦ, Константинопольський патріярхат визнав нечинним надання права хіротонії митрополита Київського Московському патріярхові, постановив поновити «у своєму єпископському або священицькому сані» Філарета (Денисенка)Макарія (Малетича) та «їхніх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин» та організував помісний об’єднавчий собор, що відбувся 15 грудня 2018 року. На ньому за участю ієрархів УПЦ (КП), УАПЦ та двох єпископів УПЦ (МП) утворилася Православна церква України. Предстоятелем новоствореної церкви став митрополит Київський і всієї України Епіфаній (Думенко). Підсумком цього процесу стало отримання Томосу про автокефалію, яке відбулося 6 січня 2019 року.

На завершення, доповідач відповів на численні запити авдиторії стосовно майбутнього Православної Церкви в Україні та її взаємин з Українською Греко-Католицькою Церквою.

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Світлина (Оксана Кобулей): Осип Рожка (ліворуч) та Олександер Лужницький, Голова Осередку праці НТШ А у Філадельфії