2-га зустріч Школи шляхетного юнацтва Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США

2-га зустріч Школи шляхетного юнацтва Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США відбулася у двох гендерних групах і ще й частково на виїзді🤍
Наші юнаки мали чудову нагоду побувати у виділку поліції Lower Moreland Police Department та ознайомитися з працею поліціянта завдяки нашому доброму приятелеві офіцеру Віталію Кобилянському 👮‍♂️дякую Михайлові Татарчукові за сприяння візиту

Панянки ж мали можливість опанувати основи макіяжу разом з Permanent Makeup. Powder And Ombre Brows. Lip Blush. Eyelash Enhancement. Tetiana Voloshchuk, почерпнути досвід правильного користування косметикою і самим спробувати покроково попрацювати над підкресленням краси брів 💄

З Ольгою Миндюк у двох окремих групах говорили про:
-перші почуття;
– закоханість та спричинені нею емоційні, психологічні,фізіологічні, поведінкові зміни;
– спілкування та емоції;
– повагу та підтримку;
– необхідність особистого розвитку насамперед для себе;
– фази закоханості;
– чого уникати (надмірного тиску, негативу, невпевненості)
– неприємні моменти першого кохання, їх причини та способи пере життя;
– 10 ознак, що юнак сподобався дівчині;
– як зрозуміти, що хлопець хоче серйозних стосунків;
– функції та переваги побачень.

Зійшлися на тому що:

Любов – це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року.
Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під всипаний квітами бузок, а влітку збирати ягоди та купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить і довгі вечори (Рей Бредбері)❤️

Дякуємо Богові за іще одну зустріч 🙏🏻 далі буде

Про українську мову без кордонів та глобальні можливості української ідентичности говорила на форумі Товариства «Свята Софія» США.

Тривають семестральні виклади Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США. 25 вересня з доповіддю «Українська мова без кородонів: глобальні можливості української ідентичности» виступила д-р Наталя Тесленко.
Як мова впливає на згуртування нації – з пошуку відповідей на це питання розпочала доповідачка. Вона підкреслила важливість авторитету літературної мови, підтримку мови політичною та культурною елітою, політичних важелів впливу на використання мови у всіх сферах суспільного життя, як, наприклад, застосування штрафів за порушення відповідних законів про мову, як це активно практикує Франція. Французький лінгвіст початку ХХ століття Антуан Мейє підкреслював, що життєздатність мови визначається не стільки її внутрішніми властивостями, скільки корисністю для суспільства. На його думку, мова зберігає та розширює свій простір тоді, коли вона забезпечує потреби комунікації у ключових сферах — освіті, науці, культурі, державному управлінні, економіці. У сучасному українському контексті спостерігається посилення «корисності» української мови: її поширення у сфері державного управління, освіти, цифрових комунікацій та культури підвищує соціальний престиж і забезпечує сталість розвитку, що цілком відповідає концепції Мейє про зв’язок мовної динаміки з практичними потребами суспільства.
За словами Н. Тесленко, війна в Україні постала сильним чинником консолідації суспільства і переходу на українську мову 80 % населення, більше 60 % застосовують українську мову і для повсякденного спілкування. З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали майже 7 мільйонів станом на квітень 2025 року. Ця цифра свідчать про найбільшу в історії України хвилю еміграції. Це також означає, що наша нація зараз значно поширилася на значній території земної кулі. Таким чином, українська мова виступає інструментом глобальної культурної дипломатії: вона дозволяє українцям бути впізнаваними, формувати позитивний образ України за кордоном і створювати мережі взаємопідтримки, які виходять за межі національної території.
Доповідачка ґрунтовно висвітлила явище транснаціоналізму в глобальному та українському контекці. Транснації – це спільноти або групи людей, які існують поза межами однієї держави, але зберігають відчуття спільної ідентичності, що виходить за кордони. Так, українці в Канаді, США, ЄС формують “українську транснацію”, адже відчувають належність до українського народу, хоч і живуть у різних країнах.
Н. Тесленко проаналізувала маркери української ідентичности, серед яких мова, традиції, церква, вишиванка, участь у громадських організаціях та культурних заходах. Статистика ідентичности українців закордоном доводить, що у більшості (30%) переважає національна приналежність; у 25% – подвійна/множинна (наприклад, українець-канадець); у 15% – регіональна (лемки, гуцули тощо), у 20% – транснаціональна. Після 2022 року (10%) – війна посилила відчуття єдності та потребу активно репрезентувати українську ідентичність за кордоном. Згідно з опитуванням, 83,9% респондентів в Україні та 77,9% опитаних за кордоном відповіли ствердно на запитання, чи пишаються вони тим, що є українцями. Україномовна активність помітно зросла не лише в Україні, а й за її межами. Мова дедалі виразніше виконує свою ідентифікаційну функцію. Група дослідників Мюнхенського інституту в Німеччині провела дослідження українського Х (твіттеру). В українському Х (твіттері) до початку війни кількість повідомлень українською мовою порівняно з російською мовою становило 32 %. З початком війни тенденція різко змінилася і україномовні повідомлення становили 76%. Для українських мігрантів у різних країнах українська мова стала не лише засобом спілкування, а й важливим інструментом адаптації та розвитку.
У підсумку доповідачка зазначила, що серед структур, які повинні за кордоном вбирати в себе функцію підтримувати і розвивати згуртованість українців повинні бути: дипломатичні представництва України у світі; культурні центри; Церква; громадські організації; школи; небайдужі українці та представники країни-реципієнта.
На завершення Н. Тесленко відповіла на питання авдиторії.


Пресслужба Товариства «Свята Софія» США