(Українська) Про повернення Патріярха Йосифа Сліпого на рідну землю говорили у Філадельфії

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Про повернення Патріярха Йосифа Сліпого на рідну землю говорили у Філадельфії

Розпочалися семестральні виклади Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США у співпраці з Осередком праці НТШ у Філадельфії. Інавгураційна лекція була присвячена 30-літтю перепоховання Патріярха Йосифа Сліпого у Львові 27-29 серпня 1992 р. Своїми спогадами очевидця поділився учасник події академік Леонід Рудницький.

«Разом із тогочасною Головою Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А)  д-р Романою Навроцькою та іншими членами Патріярхального Товариства  я мав цей великий привілей і честь брати участь у цих знаменних подіях. Важко, а то й неможливо описати вражіння і думки, коли ми з Ромою Навроцькою вийшли з літака і побачили ту безкрайну масу народу, що з’явилася на летовищі привітати труну Патріярха. Виглядало, наче Львів залило безмежне море народу, на яке усміхалося блакитне небо України у радіснім сяйві сонця. В хвилину цього потрясаючого відчуття прийшли мені на думку слова одного високопоставленого ватиканського урядовця, який, зустрівшись з Патріярхом коротко після відмови Ватикану визнати Патріярхат, сказав до нього: «Ви самотні». Вістка про ці слова рознеслися в українській громаді, особливо у Північній Америці, і вони стали поштовхом до різних поїздок-паломництв до українського Риму та демонстрацій проти Ostpolitik Ватикану. Не знаю, чи той чиновник усвідомив собі, який ефект його слова матимуть на українських мирян. Але після них Блаженніший ніколи не був самотній, навіть після його відходу у вічність», – згадує Л. Рудницький.

Доповідач детально описав окремі події урочистості перепоховання, маршрут якого співпадав до певної міри з похоронною процесією Митрополита Андрея Шептицького в листопаді 1944 року. На кожному етапі ходи до собору, яка зупинялася біля Ратуші, університету, Дзвіниці св. Духа, на площі Маркіяна Шашкевича звучали співи, молитви і пропам’ятні виступи між іншим ректора університету ім. Івана Франка проф. Івана Вакарчука та Василя Колодчина, Голови УПСО.

У п’ятницю, 28 серпня, в Дзеркальній залі Львівського політехнічного інституту відбулася Наукова конференція, у програмі якої були передбачені доповіді Владики Павла Василика; о. Д-ра Івана Хоми; проф. Василя Ленцика; п. Люби Дволіт, родички Блаженнішого; проф. Дмитра Крвавича; відомого дисидента Івана Геля; д-р Романи Навроцької; проф. Мирослава Лабуньки та ін.

29 серпня в Театрі Опери і Балету відбулася урочиста академія, на якій виголосив слово перший Президент вільної України Леонід Макарович Кравчук. Він закінчив свій виступ такими словами: «Були часи, коли з України відлітали в чужину її діти, розліталися у світ сини і доньки України. А сьогодні у цей пам’ятний день бачимо, що прах кращих синів України, їх пам’ять, їх мудрість назавжди повертається в Україну і більш ніколи їм не доведеться поневірятися на чужині. Тож схилімо свої голови перед прахом Патріярха Йосифа Сліпого!»

Л. Рудницький підсумував, що «повернення на рідну землю, до Вільної України, було логічним завершенням туземної мандрівки Патріярха Йосифа Сліпого. Присутність на перепохованні представників різних конфесій та народів ще раз показала, що Блаженніший був не лише патріярхом, але свого роду етнархом без державного народу».

В рамках викладу відбулася презентація багатомовного видання «Завіщання» Патріярха Йосифа Сліпого, яке побачило світ заходами Товариства «Свята Софія» США з нагоди 130-ліття від дня народження Блаженнішого. Збірник представила упорядниця д-р Ірина Іванкович. Присутні переглянули відео сюжет про перенесення тлінних останків Патріярха Йосифа до крипт Собору св. Юра у Львові.

На завершення вечора, присутні привітали академіка Леоніда Рудницького з 87-літтям.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

(Українська) Запрошуємо на лекцію Миколи Рябчука “Гуртування довкола прапора”- суспільні зміни в Україні під час війни – що в них стале, а що тимчасове.

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

(Українська) Літній християнський табір «Пресвята Родина» у Філадельфії

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

З 27 червня по 1 липня у Філадельфії пройшов літній християнський табір «Веселі канікули з Богом. Пресвята Родина», який зорганізувало Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) у співпраці з Сестрами Чину св. Василія Великого. У заході, що відбувся в Духовному центрі сс. Василіянок Провінції Христа Чоловіколюбця у Дженкінтавн, штат Пенсильванія, взяли участь 32 дітей віком від 5 до 14 років, серед них – діти-біженці, які прибули до США внаслідок війни в Україні.

Тематику організатори опрацювали з думкою про родину, взявши за взір для наслідування життя Пресвятої Родини – Ісуса, Його Матері та опікуна св. Йосифа. Програму було створено з метою поєднання духовної та культурної спадщини українського народу. В рамках табору діти аналізували основи здорової сім’ї; молилися; вивчали пісні; танцювали банси; навчалися рукоділлю; робили трафаретні картини; взяли участь у майстер-класах з виготовлення воскових свічечок та ляльки-мотанки; грали в навчальні та рухові ігри; відвідали Музей української спадщини при Менор-коледжі та ін.

Програму уклала й вела Ірина Іванкович, Голова ТСС А, з активною підтримкою волонтерів Товариства: Василя Гнип’юка, Андрія Сінгалевича, Михайла Довганюка, Ніколь Клем та Емілії Шніцер. Катехитичні заняття підготували с. Дія Загурська, с. Франциска Шаблій та с. Розанна Букачик. Побутові обов’язки виконували с. Моніка Лісник та с. Лідія Савка. Божественні Літургії для дітей служив о. Іван Цюрпіта, капелан Сестер ЧСВВ.

Це шоста ініціятива Товариства «Свята Софія» США у співпраці з Сестерами Чину св. Василія Великого в царині духовного виховання молодого покоління українців «в розсіянні сущих». Захід підтримала Українська федеральна кредитова кооператива «Самопоміч» у Філадельфії.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

(Українська) Про біженців як трагедію українського народу ХХІ століття говорили у Філадельфії.

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

 

19 травня в рамках викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії відбулася лекція д-ра Василя Лопуха на тему «Біженці: трагедія українського народу ХХІ століття». Доповідач накреслив труднощі із висвітленням теми, зазначивши, що ситуація з біженцями в Україні є «складний, динамічний і довготривалий процес. Інформації про кількість «біженців» та «внутрішньо переміщиних осіб» постійно змінються. Відносно достовірні інформації ми маємо про людей, які перетнули кордон, бо прикордонна служба веде належний облік. Окрім того, у різних країнах існують центри реєстрації біженців. Інформації про тимчасовопереміщених людей в межах України існують, але ця статистика не є повною».

Василь Лопух з’ясував різницю між термінами «біженці» і «внутрішньо переміщені особи»; накреслив історичний екскурс в історію біженців українського народу; висвітлив внутрішню географію біженців та міжнародні напрямки руху. За його словами, «у результаті збройної агресії з боку Росії значна частина населення України перетворилася на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), шукаючи безпечніші місця на території України (це 7,1 млн на початок квітня),  або на біженців за кордоном 5.7 млн., що фактично становить ¼ населення України». Серед країн, до яких подалися українці, лідирує Польща із 3,143 млн. біженців. Відтак, 857 тис. громадян виїхали  до Румунії, 551 тис. –  до Угорщини, 443 тис. – до Молдови, 392 тис. – до Словаччини, 23 500 – до Естонії (станом на кінець березня), 32 000 –  до Литви, 57 000 – до Франції (станом на 18 квітня), 15 000 – до Греції (з них дітей 4500), до 300 – Японія. Проте, слід відзначити, що за повідомленнями Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, станом на 12 квітня в Україну повернулися понад 1 млн. громадян».

 

Доповідач зупинися на тенденціях нової імміґраційної хвилі українців до США. Він рівнож проаналізував питання ринку праці для біженців в країнах Европи, підкресливши: «Українські біженці – не трудові мігранти. Навіть після того, як вони почнуть отримувати дозволи на працевлаштування у європейських країнах, вони не спричинять значних змін на ринку праці. Близько 90% українців, що шукають прихистку за кордоном, — це жінки та діти. Чоловіки переважно залишаються в Україні. Під час воєнного стану існує заборона виїзду за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років за незначними винятками для деяких категорій.  Найбільш затребуваними у ЄС є фахівці зі сфери будівництва та промисловості, медицини та фармацевтики, працівники сільського господарства, складські робітники, зварювальники та слюсарі, водії, кухарі, швачки, няні та домогосподарки».

 

У підсумку, Василь Лопух проаналізував можливі ризики неповернення окремих груп громадян до України та економічні наслідки війни. Доповідач відповів на запитання авдиторії.

 

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

 

(Українська) Побачив світ «Заповіт» патріарха Йосифа Сліпого 9-ма мовами

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Триває ювілейний рік Патріярха Йосифа Сліпого (1892–1984). З нагоди 130-ої річниці від дня народження Ісповідника віри у львівському видавництві “АРТОС” побачив світ унікальний збірник його «Заповіту» в оригіналі та у перекладі на вісім іноземних мов, якими розмовляють українці «в розсіянні сущі», а це: англійська, іспанська, італійська, німецька, польська, російська, сербська, французька.

 

Видання, ініціатором якого стало Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» США, упорядкували Ірина Іванкович та Леонід Рудницький. Мистецьке оформлення виконав Роман Василик. Про це повідомляє пресслужба Товариства «Свята Софія» США.

Блаженнішому було 78 років, коли він почав складати свій заповіт: сім років після звільнення з совєтського ув’язнення Микитою Хрущовим за сприяння папи Івана XXIIІ, президента США Джона Кеннеді та його довіреної особи, американського журналіста Нормана Казенса. Історично, богословсько та літературно значущий, цей високохудожній твір виходить за межі свого безпосереднього призначення та аудиторії, має понадчасову цінність для українського народу та, в дійсності, усіх вірних.

Існує чимало ґрунтовних досліджень про Йосифа Сліпого, як наприклад, «Ісповідник між Сходом та Заходом: портрет українського кардинала Йосифа Сліпого» авторства американського науковця Ярослава Пелікана (1990, 2015, 2017) та Per aspera ad astra. Der Einheitsgedanke im theologischen und pastoralen Werk von Josyf Slipyj (1892–1984). Eine historische Untersuchung [= Das Östliche Christentum Bd. 57] (2009) авторства о. д-ра Андрія Михалейка. Однак задум цього збірника — подати читачеві не стільки науковий, скільки красивий та естетичний твір, який відзначається вишуканим дизайном і високою якістю.

 

За словами Ірини Іванкович, «перші переклади іноземними мовами (англійською, італійською та німецькою) з’явилися одразу після відходу у вічність патріарха. Проте ідея видання багатомовного збірника бере свій початок лише 2014 року. У процесі культивування задуму було зібрано та виконано переклади іншими мовами, а до праці над книгою запрошено висококваліфікованих перекладачів, редакторів, авторів передмов, серед яких: Блаженніший Святослав Шевчук, владика Гліб Лончина, владика Даниїл Козлінський, о. Богдан Прах, о. Андрій Михалейко, о. Юрій Аввакумов, о. Мирослав Татарин, о. Роман Ференц, о. Маріян Процик, о. Марко Ярослав Семеген, о. Анібал Соутус, о. Маріюш Кравєц, Альберт Кіпа, Андрій Сороковський, Антуан Аржаковський, Петро Клюк, Михайло і Янко Рамач, Рафал Вольскі, Ян Віклер, Михайло Перун, Людмила Попович, Катерина Шрей, Марія Денисенко, Сеґолен Миколенко, Вікторія Кетц, Діанна Драґонетті, Луїс Ґомес, Ірина Борусовська, Назар Федорак».

«Почерговість мовних версій „Завіщання“ носить циклічний характер: оригінал українською вказує на початок життєвої мандрівки Йосифа Сліпого, який „народився… і був вихований в українській християнській хліборобській глибоко віруючій родині“; італійським перекладом неначе завершується туземний шлях Блаженнішого, який відійшов до свого Творця у Вічному Місті 7 вересня 1984 року. Окрім цього, порядок іншомовних версій віддзеркалює переконання Ex oriente lux: звідси першими подано переклади на слов’янські мови», — пояснюють упорядники.

 

Збірник доповнено біографією патріарха Йосифа українською й англійською мовами, світлинами машинопису «Заповіту» з правками Блаженнішого. Іконографічні роботи Романа Василика віддзеркалюють основні віхи життя й виміри діяльності Блаженнішого — молільник; покликаний митрополитом Андреєм Шептицьким; викладач та богослов; екуменіст; Ісповідник віри; будівничий монашества; духовний батько; будівничий українського Патріархату.

«Завіщання» Йосифа Сліпого — це свого роду сповідь, в якій він несе свою душу до читача як духовний провідник Церкви і національний лідер народу. Автор постає перед нами як свого роду етнарх в той час, коли в Україні не вистачало лідерів, а саму державу трактували як колонію, в якій домінувала чужа і ворожа ідеологія. Збірник, який побачив світ у буремний час війни в Україні, не втратив своєї актуальности. Накреслені Патріярхом аксіоми залишаються чітким дороговказом для українського народу, який вкотре кладе на вівтар вітчизни «гори трупів та ріки крові» за незалежність держави.

(Українська) Про першу українсько-русинську греко-католицьку газету «Америка» говорили у Філадельфії

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Тривають виклади Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці НТШ А у Філадельфії. У четвер, 5 травня, відбулася лекція про діяльність українсько-русинської греко-католицької  газети «Америка» в 1886-1890 рр. Доповідь виголосив о. д-р Іван Кащак.

Часопис розпочав свою діяльність 15 серпня 1886 р. За словами доповідача, «Америка» використовувала шрифт, який було придбано зі Львова для видання підкарпатської (карпато-русинської) газети Греко-Католицького Союзу під назвою «Американський руський вестник». Це видання вперше побачило світ 17 березня 1892 року.

Отець Іван Волянський придбав у Нью-Йорку ручний прес і відправив його до Ставропігійського інституту у Львові для інсталяції кириличних черенок. Різновид шрифту спочатку призначався для літургійних книг, проте їх було використано і для першого числа газети. Часопис The Evening Herald у Шенандоа допоміг о.Волянському здобути досвід друкарства. Спершу священник мав двох молодих помічників: Григорія Дольного та Василя Сарича. Набірником був серб Нєхотович. На початках вони використовували друкрський верстат The Evening Herald, а згодом отримали зі Львова сучасніше оснащення.

З виходом у світ десятого числа газети у 1887 р., редагування від від отця та добродійки Волянських перебрав отець Володимир Сименович, а видавництво взяв на себе пан Бачинський. Газета зайняла прогресивну позицію у підтримці молодої католицької лейбористської організації «Лицарі праці». Отці Волянський, Ляхович та Сименович були її членами. «Лицарі праці» брали участь у першому в США похороні греко-католицького священника о. Зенона Ляховича.

У 1888 році о. Сименович відвідав Львів, де звернувся до свого колишнього вчителя Івана Франка зі запрошенням обійняти редакторство «Америки». Незадовільні фінансові умови, зрештою, змусили Франка відмовитися від пропозиції. Цей зв’язок із корінними галицькими інтелектуалами дає нам уявлення про аспект соціальної справедливості католицького вчення. Як повчав св. Василій Великий, «чим не користуєшся, те вкрав у бідних».

Майбутній президент Українського Народного Союзу Дмитро Капітула, як й інші очільники молодої української громади, неприхильно ставився до газети «Америка». Проте пересічні громадяни були в захваті від цього досягнення.

О. Костянтин Андрухович (Ендрюс), останній редактор часопису, перейняв «Америку» з від’їздом о. Волянського зі США в 1889 році. «Америка» припинила свою діяльність 22 лютого 1890 року. 1891 року о. Андрухович видавав тижневик «Руське слово», який проіснував лише кілька місяців. 1904 р. у Коломиї він видав книгу «З життя Русинів в Америці – Спомини з Років 1889-1892». Це перший звіт про душпастирське служіння в Сполучених Штатах, який з’явився у формі книги. Раніше отець Нестор Дмитрів видав буклет про свою місіонерську роботу в Канаді. Книга о. Андруховича дає уявлення про газету «Америка», зародки суспільного та релігійного життя у вугільно-антрацитному регіоні Пенсильванії.

На завершення вечора, о. Кащак подарував присутнім електронний каталог усіх чисел «Америки» і відповів на запитання присутніх.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США