Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Таємниці смерті першого єпископа УГКЦ в Америці Сотера Ортинського
12 жовтня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США відбувся виклад, присвячений таємниці смерті першого єпископа УГКЦ в Америці Преосвященного Сотера Ортинського, ЧСВВ (1866-1916). Доповідь підготував Голова Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії д-р Олександер Лужницький.
Діяльність Кир Сотера Ортинського в Америці, як відомо, зазнавала багато перешкод, проте, як зазначив О. Лужницький, чимало фактів із біографії єпископа є неоднозначними і вимагають ґрунтовнішого дослідження. Як приклад, він навів низку біографічних розбіжностей, які знаходимо у різних історичних джерелах.
На особливу увагу заслуговують починання та досягнення Сотера Ортинського, які дивним чином після його смерті спіткала невдача: більша частина парохій Філадельфійського екзархату відійшла до Закарпатської єпархії; засноване ним Товариство Дякоучителів припинило існування з причин згаданого вище поділу; сиротинець під опікою сс. Василіянок опинився на межі банкрутства; духовна семінарія згорнула свою діяльність, а семінаристів відіслано до Канади або до римо-католицьких семінарій США; релігійні та громадські організації, як «Відродження», «Братство Пресвятої Євхаристії», Товариство пошуку праці ім. св. Рафаїла ліквідовано; позбавлені фінансування єпископа друковані органи («Душпастир», «Єпархіяльні вісті») перестали виходити. Ці факти можуть свідчити про те, що введені Сотером Ортинським ініціятиви могли бути небажаними для окремих церковних, політичних та громадських кіл і діячів.
Це, з черги, вказує на те, що для багатьох смерть єпископа могла б бути єдиним способом усунення небажаної діяльности. Зрештою, як зазначив О. Лужницький, смерть Кир Сотера власне і не можна вважати природною, про що свого часу писав також д-р Семен Демидчук у статті «Як помер єпископ Сотер Ортинський», надрукованій у канадській газеті «Ми і світ» у березні 1956 року. Він ствердив, що його раптова смерть «витворила в людях поза Америкою сумніви» що до її природної причини. На підтримку цього твердження, О. Лужницький подав низку історичних, церковних, політичних, медичних та фотографічних фактів, а також висловив припущення щодо можливих зацікавлених у нейтралізації активного єпископа.
Підсумовуючи, доповідач зазначив, що впродовж століття від смерти Сотера Ортинського з’являлися короткі нариси про його особу авторства світських та духовних науковців, проте усі ці праці є другорядними. На його думку, біографія Кир Сотера загалом, а відхід у вічність зокрема ще чекають на об’єктивне і правдиве висвітлення.
Прес-служба Товариства «Свята Софія» США
Світлини:
Олександер Лужницький (фото: Стефан Фартушок)
Перший єпископ УГКЦ в США Кир Сотер Ортинський (фото: з архіву О. Лужницького)