Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Про Українських Січових Стрільців говорили у Філадельфії
7 жовтня розпочався осінній семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США у співпраці з Осередком праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філадельфії. Інавгураційну лекцію «Українські Січові Стрільці у фотохроніці 1-ї Світової війни» представив Дійсний член НТШ д-р Василь Лопух.
У 1919 році уряд ЗУНР делегував д-ра Лонгина Цегельського до США для того, щоби знайти фінансову підтримку для уряду ЗУНР. Наступним уповноваженим уряду ЗУНР на терен Канади став проф. Іван Боберський. Д-р Лонгин Цегельський мав повновласність виключно на США, а проф. І. Боберський, хоч короткий час затримався в США, але його повновласті були дані виключно на канадсий терен. До Канади проф. Боберський прибув 7 листопада 1920 р.й привіз із собою приблизно дві сотні прозірок, які він висвітлював на екрані для численної публіки в різних місцях Канади, а перед тим, як переїхав із США до Канади він робив це в США.
Через 100 років, громада Філадельфії першими мала унікальну нагоду побачити оцифровані зображення з ориґінальних кліше (склянних фотонегативів, яких, до слова, є майже 4 тисячі), які зберігаються в архівних фондах четаря Степана Ріпецького в Українському музеї та бібліотеці Стемфорда, Науковому Товаристві ім. Шевченка в Америці та в Українському музеї в Нью-Йорку.
Фонд, що зберігається в НТШ-А містить різні документи, фінансові звіти, фотонегативи на склі та фотографії. Загалом, Фонд має 1018 фотонегативів і 168 фотографії. Усі фотонегативи і фотографії доповідач зісканував і уклав фотокаталоґ індексних фотографій.
Друга частина фотонегативів з Фонду Степана Ріпецького, що зберігається в Українському Музею та Бібліотеки в Стемфорді налічує 2786 кліше. Усі фотонегативи оцифровані.
«Коли я розпочав роботу над оцифровуванням то не мав найменшою уяви який період охоплюють ці фотографії, хто фотографи, яка хронологія тощо. На жаль, тільки окремі частини «кліше», були якось системно укладені. Наприклад, фотонегативи з періоду перебування УСС, на лінії форонту в районі Золотої Липи, або на Волині чи в Києві.Тепер в Україні є багато можливостей для вивчення історії УСС. Є багато публікацій в наукових і періодичних видання, та в Інтернеті.
Проте, чи дійсно ми багато знаємо про Січових Стрільці. Можливо старше поклоління, що є серед присутніх знають про це багато, бо могли мати нагоду знати учасників тих подій, але маю сумнів, що поління моє та молодші знають про це багато», – зазначив доповідач.
Відтак, В. Лопух тезово представив історію стрілецького руху, яку фотогорафічно зафіксували серед інших Михайло Угрин-Безгрішний, Володимир Оробець, Іван Іванець, Теофіл Мойсейович, Василь Дзіковський та ін. Присутні оглянули фотографії з періоду, коли УСС перебували у Києві під час перевороту Скоропадського; захоронень в селі Медусі поблизу Галича та в с. Красна Тячівського району; святкування Різдва та Великодня на лінії фронту; фотопортрети та групи людей; світлини, які представляють просвітницьку діяльність УСС, а також бойові дії; фотографії зі злуки ЗУНР та УНР та ін.
На завершення, Василь Лопух відповів на запитання слухачів.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США