Професор Лариса Дідковська у Ласальському університеті: про психологічну травму, стійкість і «право на радість» під час війни

Як зберегти психологічну стійкість, людську гідність і надію в умовах тривалої війни? Цим питанням була присвячена лекція професорки Лариси Дідковської «Психологічна травма в час війни: динаміка, механізми подолання та стійкість ідентичності», яку 15 вересня вона прочитала в Ласальському університеті у Філадельфії.

Лариса Дідковська — ректорка Українського Вільного Університету в Мюнхені та професорка психології Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона перебуває у Сполучених Штатах на запрошення Релігійного товариства українців католиків «Свята Софія» США.

У центрі лекції були психологічні наслідки війни для людини та суспільства: гострий і хронічний стрес, емоційне виснаження, моральна травма, механізми адаптації, збереження ідентичності та можливість посттравматичного зростання.

Професорка пояснила, що гострий стрес є природною реакцією на безпосередню небезпеку. У такі моменти організм мобілізується: людина стає надзвичайно пильною, концентрується на виживанні та швидкому реагуванні. Проте коли небезпека триває місяцями й роками, цей механізм перестає бути короткочасним захистом і може перерости у хронічне виснаження.

Тривале життя в умовах війни руйнує відчуття передбачуваності майбутнього, спричиняє емоційну втому, почуття безсилля та моральне напруження. Постійний потік тривожних новин і перебування в стані готовності до небезпеки можуть призводити до емоційного оніміння та когнітивного виснаження.

Одним із важливих способів протидії безпорадності, за словами професорки, є повернення людині відчуття впливу на власне життя. Йдеться про так звану мікроагентність — здатність ухвалювати невеликі, але конкретні щоденні рішення, дотримуватися простих рутин і відновлювати хоча б часткове відчуття контролю.

Особливу увагу Лариса Дідковська приділила трьом ключовим опорам психологічної стійкості: здатності діяти, збереженню моральної ідентичності та соціальній солідарності.

Здатність робити вибір і діяти допомагає протистояти відчуттю безпорадності. Моральні цінності дають людині внутрішню опору в умовах хаосу. А зв’язок з іншими — родиною, друзями, громадою — стає одним із найважливіших чинників захисту від глибокої психологічної травматизації.

Окремою темою стало «право на радість» під час війни. Професорка наголосила: люди нерідко відчувають провину, коли дозволяють собі радіти, відпочивати чи повертатися до звичайного життя, знаючи, що інші продовжують страждати.

Однак радість і відпочинок, за її словами, не є зрадою чи проявом байдужості. Навпаки, вони необхідні для психологічного відновлення. Людина, яка постійно перебуває у стані мобілізації та не дозволяє собі відновлювати сили, ризикує втратити здатність функціонувати, працювати та допомагати іншим.

Під час лекції професорка також окреслила три етапи адаптації до травми. Перший — мобілізація, коли домінують шок, адреналін і зосередженість на фізичному виживанні. Другий — тривалий стрес, що супроводжується емоційною втомою, переживанням втрат, моральним напруженням і коливаннями між надією та виснаженням. Третій — інтеграція, коли людина поступово осмислює пережите, відновлює власну ідентичність і починає формувати нове бачення майбутнього.

Важливу роль у цьому процесі відіграє пошук сенсу. Допомога іншим, громадянська активність, взаємна підтримка та служіння спільноті можуть перетворювати травматичний досвід на джерело внутрішньої сили й сприяти посттравматичному зростанню.

«Психологічна стійкість під час війни — це не відсутність болю, а здатність зберегти людську гідність, справжній зв’язок з іншими та надію посеред темряви», — зазначила професор Лариса Дідковська.

Лекція в Університеті Ла Салль стала нагодою поговорити не лише про психологічні рани війни загалом і в Україні зокрема, а й про ресурси, які допомагають людям і громадам вистояти. Одним із головних послань зустрічі стало те, що відновлення — це не повернення до життя «до травми», а поступове формування нового відчуття себе, власної сили, відповідальності та майбутнього.

У час, коли війна продовжує впливати на мільйони українців в Україні та за її межами, питання психологічної стійкості, підтримки громад і збереження людського зв’язку набувають особливого значення.

Пресслужба  Товариства «Свята Софія» США

 

Prof. Larysa Didkovska Lectures on Psychological Trauma and Resilience in Times of War at La Salle University

On September, 15, Prof. Larysa Didkovska, Rector of the Ukrainian Free University in Munich and Professor of Psychology at Ivan Franko National University of Lviv, delivered a lecture at La Salle University in Philadelphia titled “Psychological Trauma in Times of War: Dynamics, Coping Mechanisms, and Identity Resilience.”

Prof. Didkovska is visiting the United States at the invitation of the St. Sophia Religious Association of Ukrainian Catholics, Inc.

Her lecture examined the profound psychological effects of war in general and in Ukraine specifically on individuals and communities, including acute and chronic trauma, emotional exhaustion, coping mechanisms, identity, and post-traumatic growth.

Prof. Didkovska distinguished between acute survival stress, which activates immediate protective responses such as hypervigilance and focused action, and chronic war stress, which results from prolonged exposure to danger and uncertainty. Chronic stress can lead to nervous-system exhaustion, emotional burnout, moral injury, and loss of confidence in the future, requiring both individual psychological care and broader community support.

A central theme of the lecture was what Prof. Didkovska described as a triad of resilience: agency and action, moral identity, and social solidarity. Reclaiming small daily decisions can counter feelings of helplessness, while shared values and strong community connections help preserve psychological integrity during prolonged crisis.

She also addressed the importance of the “right to joy,” emphasizing that moments of happiness, rest, and normalcy during wartime are not a betrayal of those who are suffering, but necessary forms of psychological recovery. Continuous mobilization without rest, she noted, can lead to exhaustion and reduced capacity to help others.

Prof. Didkovska described three stages of trauma adaptation: mobilization, marked by shock and survival-focused responses; protracted stress, characterized by emotional fatigue, grief and moral strain; and integration, in which individuals begin to rebuild identity, meaning and a long-term vision for the future.

The lecture also emphasized the need for broad community-based mental health initiatives, as psychological distress affects a significant proportion of people living in active conflict zones.

“Psychological resilience during war is not the absence of pain, but the capacity to preserve human dignity, authentic connection, and hope amidst darkness,” Prof. Didkovska said.

Her presentation highlighted the importance of moving from stabilization and decompression toward integration and renewal, strengthening individuals and communities through empathy, solidarity, meaningful action, and hope.

St.Sophia Press Bureau