15 вересня на форумі Жіночого клубу «СофіЯ», що діє при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США, відбулася зустріч із ректоркою Українського Вільного Університету, професоркою Львівського національного університету ім. Івана Франка проф. д-р Ларисою Дідковською. Темою її презентації стало промовисте й особливо актуальне сьогодні гасло — «Сказати життю ТАК!».
У центрі розмови були психологічна стійкість людини в умовах тривалої невизначеності, пошук внутрішніх і зовнішніх опор, відновлення особистих ресурсів та здатність знаходити нові сенси навіть у найскладніших життєвих обставинах.
Проф. Лариса Дідковська звернула увагу на виклики сьогодення, коли звичні життєві орієнтири руйнуються, а нові лише формуються. Втрата відчуття контролю, криза сенсів, емоційне виснаження та необхідність постійно адаптуватися до стресу стали реальністю для мільйонів людей, зокрема для українців, які переживають випробування війною, вимушеним переміщенням і тривалою невизначеністю.
Водночас однією з центральних тез презентації стала можливість відновлення. Резильєнтність, наголосила доповідачка, не означає відсутності болю чи страху. Це здатність людської психіки відновлюватися, пристосовуватися до нової реальності та знаходити сили рухатися далі навіть після надзвичайно важких випробувань.
Особливе місце у виступі було відведене темі свідомого вибору жити далі. Життєва стійкість значною мірою спирається на нашу здатність обирати власне ставлення до обставин, які неможливо змінити негайно.
Проф. Дідковська окреслила два важливі виміри психологічної стійкості — зовнішні та внутрішні опори.
До зовнішніх опор належать насамперед підтримка спільноти, родини, близьких і колег, а також структура повсякденного життя: звичні ритуали, професійна діяльність, організація фізичного простору та базовий порядок у щоденних справах.
Не менш важливими є внутрішні опори — самоусвідомлення, розуміння власних емоцій, потреб і меж, а також ціннісний компас: переконання, етичні орієнтири та духовна стійкість.
У контексті гештальт-підходу лекторка наголосила на принципі «тут і зараз». Ідеться про здатність приймати реальність без ілюзій і катастрофізації, відновлювати контакт із тілом та власними емоціями, завершувати незакриті переживання минулого й спрямовувати увагу на те, що людина може зробити безпосередньо сьогодні.
Під час зустрічі було окреслено основні кроки, які допомагають відновити внутрішній ресурс.
Перший із них — легітимізація власних емоцій: дозволити собі відчувати тривогу, страх, сум чи розпач, адже прийняття власного стану є важливою передумовою подальшої трансформації.
Другий — турбота про базові потреби: якісний сон, регулярне харчування, фізична активність і створення максимально безпечного середовища.
Третій — пошук свого «навіщо». Це переосмислення особистих цілей і відповідь на фундаментальне запитання: «Заради чого важливого я продовжую діяти?»
У цьому контексті особливо символічно прозвучали слова Віктора Франкла: «У людини можна відняти все, крім одного: останньої людської свободи — обрати своє ставлення до будь-яких обставин».
Практичні інструменти самодопомоги
Окрема частина презентації була присвячена конкретним практикам, які можна застосовувати у щоденному житті. Серед них — заземлення та дихальні вправи для регуляції нервової системи у моменти гострого стресу; створення маленьких щоденних ритуалів, які повертають відчуття передбачуваності й контролю; регулярний «аудит» власного стану через чесне запитання до себе «Як я зараз?»; своєчасний відпочинок та відновлення.
Надзвичайно важливою опорою залишається і сила взаємопідтримки — перебування серед однодумців, відчуття належності до спільноти та готовність звертатися по допомогу без сорому чи почуття провини.
Проф. Дідковська також представила основні етапи адаптації та особистісного зростання. Першим є шок — первинна реакція на зміни та поступове визнання нової реальності. Наступає стабілізація — пошук перших опор, турбота про себе та базове відновлення відчуття безпеки.
Третій етап — переосмислення, під час якого людина формує нові цінності та глибше пізнає себе. Завершальним етапом стає дієвість — повернення до повноцінного життя «тут і зараз» та реалізація власного потенціалу вже в нових обставинах.
Зустріч стала не лише нагодою почути фахові поради, а й простором для осмислення ролі спільноти у часи випробувань.
Український Вільний Університет у Мюнхені, який очолює проф. Лариса Дідковська, є унікальним академічним середовищем, де багатолітні традиції української науки поєднуються зі збереженням національної ідентичності, підтримкою інтелектуального розвитку та творенням нових сенсів.
Зустрічі Жіночого клубу «СофіЯ» при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США творять простір взаємопідтримки, діалогу й духовного та інтелектуального зміцнення української громади.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» СШ
