У Філадельфії презентували книгу про митрополита
Константина Богачевського (1884-1961)

У четвер, 11 квітня, в рамках весняного семестру викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії відбулася лекція Марти Богачевської-Хом’як «Від екзархату до митрополії: п’ять вирішальних кроків Митрополита Константина Богачевського». Свою доповідь прелегент побудувала на авторській книзі “Ukrainian Bishop, American Church. Constantine Bohachevsky and the Ukrainian Catholic Church”. Книга побачила світ у видавництві Католицького університету Америки. У ній авторка між іншим намагалася дати відповідь на питання, які досі не знаходили відповідного висвітлення.Continue reading→

Про історію Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США
Говорили у Філадельфії

У четвер, 4 квітня, в рамках весняного семестру викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) та Осередку праці НТШ А у Філадельфії відбувся виклад на тему «45-ліття Товариства “Свята Софія” США: події, люди, факти». Доповідь виголосила Голова ТСС А д-р Ірина Іванкович.

Товариство «Свята Софія» в Сполучених Штатах Америки заснував Блаженніший Йосиф Сліпий і особисто підібрав і назначив всіх перших членів, на чолі із д-р Романою Навроцькою. 21 квітня 1974 року Товариство – друге з черги після матірної римської «Святої Софії» – було оформлене як неприбуткова корпорація. Патріярх Йосиф покликав його до життя для підтримки та розбудови таких патріярших надбань, як: Собор Св. Софії в Римі, Український Католицький Університет і його дві на той час філії – у Вашінґтоні і Філядельфії, храм свв. Мучеників Сергія і Вакха з патріяршим двором і Музеєм, Студіон.

Історію Товариства «Свята Софія» США можна умовно поділити на два хронологічні етапи: перший період тривав з 1974 по 1984 рік і охоплює діяльність Товариства під безпосереднім керівництвом Патріярха Йосифа Сліпого, який контролював працю ТСС А за допомогою листування з д-р Романою Навроцькою; другий період – з 1984 по сьогоднішній день в дусі «Заповіту» свого основоположника.Continue reading→

Натиснути тут

Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» у США
має шану запросити Вас на

Святковий Бенкет

з нагоди свого 45-ліття,
який відбудеться в суботу, 11 травня 2019 р.Б.
в головній залі Українського Освітньо-Культурного Центру
за адресою:
700 Cedar Rd., Jenkintown, PA 19046
Початок о 6.00 год. вечора
Почесний гість події:
Глава УГКЦ Патріярх Святослав (Шевчук)
Головна подія вечора:
відкриття Патріяршого фонду
Квитки: 150 дол. від особи
Чеки з позначкою Banquet просимо виставляти на:
St. Sophia Religious Association, Inc. і надсилати
на адресу: 7911 Whitewood Rd., Elkins Park, PA 19027
Зголошення приймаються до 15 квітня 2019 р.Б.

Презентацію книги “Діялог лікує рани” авторства Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, яка відбудеться у четвер, 9 травня, о 7.00 год. вечора в Українському Освітньо-Культурному Центрі. Книгу презентуватиме Патріярх Святослав.

У Філадельфії вшанували пам’ять проф. Богдана Романенчука

21 березня розпочався осінній семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філадельфії. Інавгураційна лекція була присвячена пам’яті відомого літературознавця, педагога, видавця та редактора проф. д-ра Богдана Романенчука в 30-ту річницю відходу у вічність. Спогадами про нього поділилися Президент Світової Ради НТШ академік Леонід Рудницький; Голова Осередку Праці НТШ д-р Олександер Лужницький та довголітній редактор часопису «Америка» мґр Осип Рожка.

Богдан Романенчук народився 23 лютого 1908 року в с. Воскресинці Коломийського повіту (нині Івано-Франківщина). За освітою — філософ: у 1935 р. закінчив філософський факультет Львівського університету (у студентські роки приятелював із Богданом-Ігорем Антоничем, залишив спогади про поета). Викладав українську мову й літературу в гімназії; заснував у Львові видавництво «Українська книгоспілка» (1935—1939). У 1939 р., коли прийшли «совєти», подався в еміграцію — спочатку в Польщу, потім в Австрію, де перебував у таборі для переміщених осіб. Донька Михайла Драй-Хмари Оксана Керч свідчила, що в таборі Романенчук «фактично був організатором культурного і громадського життя»: виконував обов’язки культурно-освітнього референта в таборовій управі, займався організацією середньої школи, разом із літераторами й науковцями із Зальцбурга брав участь у заснуванні журналу «Літаври» (1947—1948), писав для цього видання статті й рецензії.

У 1949 р. переїхав до США, де й мешкав до кінця життя. Б. Романенчук був членом НТШ у США, Українського бібліологічного товариства, членом Шкільної Ради при УККА. Як зазначив Олександер Лужницький, Романенчук-педагог докладав максимум зусиль, аби привити любов до української мови та літератури у молодих українців на поселеннях. Згодом вивчав славістику у Пенсильванському університеті, здобув ступінь доктора філософії (1958 р.). Б. Романенчук – автор довідника «Азбуковник. Енциклопедія української літератури» — було видано тільки 2 томи (1969, 1974), які обіймають літери від А до Г (остання стаття «Гущак Іван»).

За словами Осипа Рожки, одним із найбільших внесків Б. Романенчука у справу збереження української літератури було видання літературного журналу із ностальгійною назвою «Київ». Невеликий за обсягом, скромний за поліграфічними характеристиками, він був одним із майданчиків, довкола яких гуртувалися еміґранти з України в 1950-1965 рр. Щорічно Б.Романенчук видавав шість чисел журналу.

Завдання нового часопису редактор Романенчук бачив у продовженні «світлих традицій літератури і мистецтва Києва, що завжди був осередком високоякісного й ідейного літературно-мистецького життя». Така максималістська позиція не заважала, однак, Романенчуку час од часу друкувати в «Києві» й письменників із підсовєтської України (Борис Антоненко-Давидович, Микола Бажан, Юрій Бедзик, Єва Будницька, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Іван Драч, Роман Іваничук, Ліна Костенко та ін.). Головне ж коло авторів «Києва» — письменники-емігранти, цвіт української еміграційної літератури: Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Віра Вовк, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Галина Журба, Іван Кернецький, Патриція Килина, Юрій Косач, Ігор Костецький, Богдан Кравців, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк та інші. Помер у 1989 році. Похований на українському католицькому цвинтарі в Фокс-Чейз. Своїми спогадами про батька поділилася донька, Оксана Левицька.

Як підсумував Леонід Рудницький, Богдан Романенчук – це «така особа в історії української діяспори, яка заслуговує на те, щоб про нього написано книжку».

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Світлина (автор: Стефан Фартушок): стоять (ліворуч) Олександер Лужницький, Леонід Рудницький, Осип Рожка; сидять: внук Данило Левицький, донька Оксана Левицька