Її життя -це сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви і кличе, і вабить до світла.
Щедро обдарована талантом, наділена ніжним, чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, вона зазнала і великого горя. Змалечку її переслідувала хронічна, невигойна тоді хвороба.
Іншої такої жінки- письменниці, борця немає на світі.
Людина з великої літери, яка відважно, зі співом на устах, ішла проти життєвих бур і незгод.
Так, Україна знає лише трьох наймужніших, наймудріших поетів:
Тарас Шевченко, Іван Франко і Леся Українка, а з поетес світ не знає рівної нашій Лесі.
Літературним читанням “Дочка Прометея” учениці Школи шляхетних панянок вшанували 150-ту річницю від дня народження поетеси.
…….Слово, моя ти єдиная зброє…
Зворушились серця дівчаток, спалахнула в їхніх душах іскра любові до людей, до родини, до рідної землі, коли читали юначки Лесину поезію.
…….Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам.
Шкрябанка: цю техніку виконання писанки опановували сьогодні дівчатка під керівництвом чудовоі вчительки, а передовсім доброї, терплячої, сердечної людини пані Надії Семців.
До класу хореографі можна зазирнути лише в часі перерви. праця, тяжка праця, грація…кожен рух, крок панянок вимоглива, любляча
викладачка пані Ірина Краківська відпрацьовує до перфекції.
Збагачені новими знаннями, пізнаннями, вміннями, втомлені, але задоволені і вдячні, повертаються панянки додому. До наступноі суботи….