В неділю, 21 травня, відбулися Звітно-виборчі збори Релігійного Товариства українців католиків “Свята Софія” США (ТССА). Відповідно до статутів Товариства, такі засідання відбуваються кожні п’ять років з метою підбиття підсумків діяльності ТСС А та обрання Дирекції і Екзекутиви.

Голова Товариства Ірина Іванкович представила детальний звіт за період від 2018 року. За її словами, більша частина діяльності Товариства припала на пандемію коронавірусу та війну в Україні. Адаптуючись до нових викликів, Товариство «Свята Софія» США вело активну діяльність у таких основних векторах: науково-просвітницький, видавничий, виховний, благодійний, гуманітарний. Товариство тісно співпрацює з Осередком Праці НТШ, Інститутом Східно-Европейських студій ім. В. Липинського, з Представництвом ТССА в Україні, Українським Освітньо-Культурним Центром, Союзом українок Америки, державними обласними структурами в Україні, ЖИВИМ ТБ, єпархіями та екзархатами УГКЦ, Лицарями Колумба, Лігою українців католиків, Нашою Українською рідною школою, Сестрами ЧСВВ, вищими навчальними закладами (Манор-коледж, Львівський національний університет, Тернопільський державний педагогічний унівреситет,т Marshall University та ін). Товариство уділяє стипендії студентам вищих духовних семінарій та надає фінансову допомогу релігійним установам.

Товариство активізувало свою діяльність в громаді, спрямувало свою діяльність на усі верстви української діяспори – від дітей до людей похилого віку.

За звітний період заходами американської “Святої Софії” було проведено 45 викладів на різноманітні теми; презентації видань ТСС А в Україні, США та Італії; 9 конкурсів декламації для учнів Нашої української рідної школи та учениць Академії св. Василія Великого; 4 наукові симпозіуми та конференції; 3 тижневих табори для дітей Філадельфії та околиць та 26 англомовних християнських таборів в Україні; 2 тритижневі благодійні школи англійської мови у Заздрості (2018 та 2019 рр.), а також 2 в режимі онлайн на час пандемії; 2 тижневих майстер-класи з підготовки до ЗНО з англійської для курсантів Військово-морського ліцею ім. Віце-адмірала В. Безкоровайного; реколекційно-методичні семінарі для вчителів англійської мови на базі Музейно-меморіяльного комплексу “Рідна хата” ім. Патріярха Йосифа Сліпого в с. Заздрість; 3 екуменічних майстер-класи для християнських аніматорів Філадельфії; 4 телемости для учасників Школи англомовних християнських аніматорів (ШАХА) та молоді Саскатунської єпархії; благодійні курси для ветеранів АТО та військових капеланів; 9 благодійних майстер-класів на підтримку ЗСУ, 2 благодійні ярмарки, 7 розіграшів лотерейних призів. З 2018 року Товариство проводить благодійні курси англійської мови для вимушено переміщених осіб. До цієї ініціятиви у 2022 році долучилися Український освітньо-культурний центр та Манор-коледжем.

За звітний період Товариство видало 20 обіжників Центру студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого; 5 річних Бюлетнів ТСС А, які детально висвітлюють усі проєкти ТСС А та подають фінансовий звіт; україномовний переклад книги Мориса Веста «Черевики рибалки» (2019) і україномовну титровану версію однойменного фільму; україномовний переклад книги Карла Андрерсона і монс. Едуардо Чавеса «Ґваделупська Богородиця – Матір цивілізації Любови» (2021); авторську Хресну дорогу на базі життєпису засновника ТСС А Патріярха Йосифа Сліпого (1892-1984). Заходами ТСС А побачило світ монументальне видання багатомовного збірника «Заповіту» Патріярха Йосифа з нагоди 130-ліття від дня його народження та комплекту листівок-мистецьких робіт проф. Романа Василика (2023).

Від початку війни в Україні, ТСС А надало гуманітарної, медичної та тактичної допомоги на суму понад 55,000 дол. (закупівля позашляховиків, квадрокоптерів, тепловізорів, пристроїв нічого бачення, бронежилетів, турнікетів, аптечок тощо), та грошової у розмірі 38,000 дол.

Велику частину своєї діяльности ТСС А веде у Заздрості, де в Музейно-меморіяльному комплексі (ММК) – навіть в умовах війни – відбуваються регулярні екскурсії та реколекції. Було встановлено іконостас в каплиці ММК, виконано розпис святилища, виготовлено нові лавки та тетрапод. На території комплексу встановлено хрест-першу стацію Хресної дороги, яка з’єднує Заздрість із Зарваницею. Виготовлено віз, який доповнив об’єкти історичної частини посілости. На власність ММК було передано оригінали мистецьких робіт проф. Романа Василика. Проведено благоустрій посілости. У довоєнний період в комплексі працювала Школа шляхетних панянок, діяли курси польської мови, згадані вище програми з навчання англійської мови.

Ірина Іванкович висловила подяку усім членам Товариства за підтримку “Святої Софії” США впродовж останніх 5 років, Членам Ради Директорів за навігування діяльності в нелегких політичних, соціяльних та фінансових обставинах, Блаженнішому Святославові за молитовний та батьківський провід Товариства.

В ході зборів було обрано нову раду Директорів, яка виконуватиме свої повноваження наступні п’ять років. До її складу увійшли: о. Марко Семеген, о. Маріян Процик, Микола Рудницький, Олександра Головчак, Андрій Живачівський, Юрій Ісаїв, Володимир Базарко (Скарбник), Оксана Кобулей (Секретар), Альберт Кіпа (Заступник Голови). Головою Товариства обрано Ірину Іванкович.

Довідка: Релігійне Товариство українців католиків “Свята Софія” США було засноване Патріярхом Йосифом Сліпим 21 квітня 1974 року з метою збереження його спадщини на поселеннях. Товариство, яке є неприбутковою організацією, є власником Музейно-меморіяльного комплексу “Рідна хата” ім. Патріярха Йосифа Сліпого в с. Заздрість на Тернопільщині.

Пресслужба Товариства “Свята Софія” США

Світлина (з архівів ТСС А): сидять – Ірина Іванкович та Леонід Рудницький. Стоять (ліворуч): Володимир Базарко, Юрій Ісаїв, Вікторія Сінгалевич, Андрій Живачівський, Оксана Кобулей, Олександра Головчак-Вебстер, Михайло Татарчук, Юрій Данилів, Микола Рудницький

День Матері відзначили у Філадельфії конкурсом декламації «Рідна мати моя». В суботу, 6 травня 2023 року, за ініціятиви Центру студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого, за підтримки Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А), та у співпраці з Нашою Українською Рідною Школою (НУРШ) найдорожчу людину в житті кожного з нас вшаноували учні 4-7 класів, які з допомогою учителів та батьків підготували до цієї події вірші відомих українських поетів.

Поетичний конкурс відбувся в Українському Освітньо-Культурному Центрі що в Дженкінтавн, ПА. До складу журі увійшли: Ірина Іванкович, Голова ТСС А; Галина Василиця та Марія Удуд, учительки НУРШ. Журі оцінювало 17 конкурсантів за наступними критеріями: плавність декламації; чіткість вимови; інтонація; артистичність виконання; драматизм декламації; постава.

У висліді конкурсу журі визначило переможців, якими стали: переможець – Єлисей Дудкін (6-Б кл.) за авторський вірш “Сон”; призер – Назар Беседа (6-А кл.). Лавреатами стали: Юрій Шевців (5-Б кл.), Олександр Пляхтур (5-А кл.) та Анастасія Мельник (4-Б кл.)

Усіх учасників було нагороджено дипломами та призами Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США, а головний спонсор – Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого – надав цінні нагороди лауреатам та переможцям.

Ірина Іванкович зазначила, що “в житті кожної людини є щонайменше кілька матерів: Пресвята Богородиця Матір Божа, батьківщина, рідна матір та хресна мати, про яких ви сьогодні згадували, декламуючи вірші. Постать матері оспівана в усіх без винятку літературах. Українська література особливо багата на твори, через які письменники та поети висловлювали свою любов та пошану для тієї, котра дала нам життя. Дуже важливо берегти та підтримувати наших матерів. Нехай же сьогоднішній конкурс буде одним із подарунків, які ви принесете своїм любим матусям з нагоди цього чудового свята”.

Галина Василиця та Марія Удуд висловили вдячність організаторам та спонсорам конкурсу, які уже одинадцять років поспіль співпрацюють з НУРШ в царині просвіти молодих українців діяспори, та подякували учням за високий рівень підготовки до конкурсу.

                   Пресслужба Товариства «Свята Софія»  США

Світлина (Галина Василиця): Члени журі та учасники конкурсу

18 квітня в приміщенні Манор-коледжу що на передмістях Філадельфії відбулася зустріч з українським журналістом Юрієм Лукановим. Автор презентував англомовне видання книги “Репортер Волковський” у перекладі Юрія Ткача, котра цьогоріч побачила світ в американському видавництві Defiance Press. Оригінал українською був надрукований наприкінці 2020 року. Подію зорганізувало Релігійне Товаристо українців католиків “Свята Софія” США за усебічної підтримки Манор-коледжу та за участі Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії. Цей захід є частиною презентаційного туру автора по містах США, який став можливий завдяки фінансовій підтримці фундації United Help Ukraine.

“Репортер Волковський” —  перший роман Луканова, у якому він намагається розповісти історію війни з притаманним йому гумором і проникливістю. Це вражаюча історія людей, життя яких перевернула російсько-українська війна. Те, що ще вчора здавалося неймовірним, сьогодні стало звичним. Своєю нещадною і цинічною рукою війна не тільки розділила життя на «до» і «після», а й зламала колишні звичні уявлення та стосунки між людьми, котрі опинилися на протилежних сторонах фронту і політичних переконань.

Головні герої цієї книги – журналісти. У країні, на яку напав агресор, необхідно постійно відповідати на нові виклики, які несе війна. Як журналістові віднайти себе в нових умовах повномасштабної путінської агресії, яка кинула виклик усьому демократичному світу? Де місце журналіста і яка його місія? На ці та інші питання шукають відповіді головні герої книги, переживаючи драматичні пригоди. Вони визволили з полону французького оператора під час окупації Криму. Один із героїв потрапляє до новоствореного СІЗО в окупованому Донецьку і бачить знущання над невинними людьми, які там відбуваються.

Юрій Луканов поділився своїми спогадами про воєнну журналістику та відповів на запитання присутніх.

Пресслужба Товариства “Свята Софія” США

Світлини: Галина Василиця

30 березня відбувся заключний виклад весняного семестру лекцій Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США за підтримки Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії. З доповіддю «Українці та кримські татари: війни, співпраця, ясир та жіноцтво» виступив історик Андрій Живачівський. Він накреслив основні хронологічні віхи Кримського Ханату та історичні перехрестя з українцями в часах Запорозької Січі, починаючи зі спільної боротьби проти Московії в 1515 році. Безпосередніми учасниками подальших епохальних подій були Мехмед ІІІ, Іслам-Гірей ІІІ, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Виговський, Пилип Орлик та інші. Доповідач окремо зупинився на ролі жінки в Кримському ханаті. Так, наприклад, дружина Менглі І Герея Нурсултан була у дипломатичнй місії до Москви до Великого Князя Московського Івана ІІІ.

Прелегент зосередив свою увагу на особі Ісмаїла Гаспринського  (1851- 1914), який був піонером у сфері навчання дівчат-мусульманок. Його реформаторська програма передбачала розвиток і оновлення освіти дівчаток у тюрксько-мусульманському світі, ґрунтувалася на підвищенні соціального статусу жінки в суспільстві, містила механізми дотримання рівних прав чоловіків і жінок. За словами доповідача, питання освіти жінок займає одне з найважливіших місць у дидактичній системі Ісмаїла-бей Гаспринського. Він заохотив свою сестру Селіме Пембе-ханум Болатукову, яка 1894 року відкрила в Бахчисараї у кварталі Шахболат на горішньому поверсі двоповерхової будівлі першу школу для дівчаток «усуль-і-джадид». Вона поєднувала світсько-релігійне і професійне навчання. На початку ХХ століття, 1906 року, в Бахчисараї існувало 13 шкіл для дівчаток. У 1906 році почала функціонувати професійна жіноча школа в Алупці. Там-таки в Алупці діяв навчальний заклад змішаного типу, де так само за новою методикою разом навчалися хлопчики і дівчатка. Ісмаїл бей у своїй громадській і видавничій діяльності приділяв багато уваги проблемам освіти й просвітництва жінок. Вважав це питання частиною національної політики. Здійснював величезну роботу зі створення жіночого періодичного видання.

Донька Гаспринського Шефіка запропонувала програму дій для жіночих організацій з метою поліпшення соціально-економічного та суспільного становища жінок. Вона вважала, що жінки повинні бути високоосвіченими, толерантними, любити свою землю й народ. У 1906 році саме Шефіка стала завідувачкою редакції першого в мусульманському світі жіночого журналу «Алем–и–нисван» («Жіночий світ»), що виходив як додаток до газети «Терджиман» («Перекладач»). Головною метою видань був духовний розвиток та освіта жінок. Вона докладала багато зусиль, щоб об’єднати жінок для розв’язання їхніх проблем не лише в Криму, а й у всьому мусульманському світі.

У середині серпня 1917 року в Криму відбувся регіональний жіночий конгрес, в роботі якого брали участь тридцять делегаток. Основну доповідь зробила Шефіка Гаспринська. Вона нагадала однодумцям про важливість освоєння жінками своїх прав в ісламі і закликала їх використовувати ці знання в житті. Конгрес зажадав, щоб для жінок завжди були відкриті двері мечетей. Головою регіонального Центрального комітету мусульманських жінок була обрана Ільхаміє Токтар, її заступницею – Шефіка Гаспринська, секретарем – Зейнеб Амірхан.

Вибори до новочасного Курултаю відбулися 17 листопада 1917 року у п’яти виборчих округах Криму. Згідно з виборчим законом, ухваленим Мусульманським виконкомом, право голосу мали чоловіки та жінки, яким на день виборів виповнилося 20 років. Перемогу на виборах здобула партія «Міллі Фірка». До Курултаю було обрано 76 депутатів, з них 5 жінок: Шефіка Гаспринська, Ільхаміє Тохтарова, Аніфе Боданинська, Хатідже Авджи та Еміне Шабаров. Для порівняння: у складі Центральної Ради відсоток жінок-депутатів був у два з половиною рази менший, а у решті європейських держав жінки-депутати на той час були лише у парламентах Данії, Норвегії та Фінляндії.Таким чином, кримські татари стали першою мусульманською нацією, яка надала виборчі права жінкам ще до того, як це зробили багато християнських націй Європи. Для прикладу, швейцарки отримали право голосувати аж в 1970 році. Прелегент висвітлив діяльність сучасних кримських татарок, а це: Веджіє Кашка (1935-2017, Айше Сеїтмуратова (нар. 1937), Еміне Джеппар, Джамала, Таміла Ташева.                                                                                                        На завершення доповіді, Андрій Живачівський відповів на запитання слухачів.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Заздрість . “Рідна хата “ Патріярха Йосифа Сліпого, куточок на Тернопіллі, де серця б’ються в унісон, наповнюються вірою, незламністю, відвагою, шляхетністю Ісповідника Віри, налаштовуючись на красу і любов.

28 березня, з прощею “Слідами Патріярха Йосифа”,  приуроченою 131 річниці від дня його народження, до “Рідної хати” завітали Голова Яворівської міської ради Ігор Андрійович Грабовський,  заступниця голови пані Катерина Михасяк, керівники навчальних закладів, директори шкіл, керівники дошкільних навчальних закладів Яворівської територіальної громади. Організатор прощі–  Яворівська міська рада. Очолив прощу капелан Яворівської міської ради о. Тарас Собешкевич.

Це була тепла освітянська зустріч прекрасних людей з Патріярхом Йосифом та працівниками ММК “Рідна хата”. Адже, як повторював Йосиф Сліпий,  “науковою культурною працею ми кладемо підвалени нашому національному і державному життю”.

Дякуємо за чудову організацію Голові Яворівської міської ради пану Ігорю Грабовському, о. Тарасові Собешкевичу, всім учасникам прощі за цю прекрасну мить зустрічі.

Наступні зупинки прощі “Слідами Патріярха Йосифа”:

–         Святоуспенська Унівська лавра

–         Архикатедральний Собор Св Юра у Львові. Панахида на гробі Патріярха

Данута Іванкович, Голова ММК “Рідна хата”

Українська For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

English Language Classes – Registration / Реєстрація на курси англійської мови