Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
У Філадельфії вшанували пам’ять проф. Богдана Романенчука
21 березня розпочався осінній семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філадельфії. Інавгураційна лекція була присвячена пам’яті відомого літературознавця, педагога, видавця та редактора проф. д-ра Богдана Романенчука в 30-ту річницю відходу у вічність. Спогадами про нього поділилися Президент Світової Ради НТШ академік Леонід Рудницький; Голова Осередку Праці НТШ д-р Олександер Лужницький та довголітній редактор часопису «Америка» мґр Осип Рожка.
Богдан Романенчук народився 23 лютого 1908 року в с. Воскресинці Коломийського повіту (нині Івано-Франківщина). За освітою — філософ: у 1935 р. закінчив філософський факультет Львівського університету (у студентські роки приятелював із Богданом-Ігорем Антоничем, залишив спогади про поета). Викладав українську мову й літературу в гімназії; заснував у Львові видавництво «Українська книгоспілка» (1935—1939). У 1939 р., коли прийшли «совєти», подався в еміграцію — спочатку в Польщу, потім в Австрію, де перебував у таборі для переміщених осіб. Донька Михайла Драй-Хмари Оксана Керч свідчила, що в таборі Романенчук «фактично був організатором культурного і громадського життя»: виконував обов’язки культурно-освітнього референта в таборовій управі, займався організацією середньої школи, разом із літераторами й науковцями із Зальцбурга брав участь у заснуванні журналу «Літаври» (1947—1948), писав для цього видання статті й рецензії.
У 1949 р. переїхав до США, де й мешкав до кінця життя. Б. Романенчук був членом НТШ у США, Українського бібліологічного товариства, членом Шкільної Ради при УККА. Як зазначив Олександер Лужницький, Романенчук-педагог докладав максимум зусиль, аби привити любов до української мови та літератури у молодих українців на поселеннях. Згодом вивчав славістику у Пенсильванському університеті, здобув ступінь доктора філософії (1958 р.). Б. Романенчук – автор довідника «Азбуковник. Енциклопедія української літератури» — було видано тільки 2 томи (1969, 1974), які обіймають літери від А до Г (остання стаття «Гущак Іван»).
За словами Осипа Рожки, одним із найбільших внесків Б. Романенчука у справу збереження української літератури було видання літературного журналу із ностальгійною назвою «Київ». Невеликий за обсягом, скромний за поліграфічними характеристиками, він був одним із майданчиків, довкола яких гуртувалися еміґранти з України в 1950-1965 рр. Щорічно Б.Романенчук видавав шість чисел журналу.
Завдання нового часопису редактор Романенчук бачив у продовженні «світлих традицій літератури і мистецтва Києва, що завжди був осередком високоякісного й ідейного літературно-мистецького життя». Така максималістська позиція не заважала, однак, Романенчуку час од часу друкувати в «Києві» й письменників із підсовєтської України (Борис Антоненко-Давидович, Микола Бажан, Юрій Бедзик, Єва Будницька, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Іван Драч, Роман Іваничук, Ліна Костенко та ін.). Головне ж коло авторів «Києва» — письменники-емігранти, цвіт української еміграційної літератури: Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Віра Вовк, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Галина Журба, Іван Кернецький, Патриція Килина, Юрій Косач, Ігор Костецький, Богдан Кравців, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк та інші. Помер у 1989 році. Похований на українському католицькому цвинтарі в Фокс-Чейз. Своїми спогадами про батька поділилася донька, Оксана Левицька.
Як підсумував Леонід Рудницький, Богдан Романенчук – це «така особа в історії української діяспори, яка заслуговує на те, щоб про нього написано книжку».
Прес-служба Товариства «Свята Софія» США
Світлина (автор: Стефан Фартушок): стоять (ліворуч) Олександер Лужницький, Леонід Рудницький, Осип Рожка; сидять: внук Данило Левицький, донька Оксана Левицька