Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
Розпочався весняний семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США за підтримки Осередку праці НТШ у Філадельфії. 9 березня з доповіддю «Жіноче питання в історії Церкви та журнал «Жінка Церква Світ»» виступила Галина Василиця. У ході лекції доповідачка розповіла про ранню християнську Церкву, обговорила питання Дияконії, представила жіночу організацію “Жінки для Церкви”, проаналізувала загальний стан справ у Ватикані щодо жіночої присутності на різних рівнях і подала огляд журналу “Жінка, Церква, Світ”, який сьогодні забезпечує вищий рівень усвідомлення становища жінки в Церкві та дає голос жінкам. Доповідь була підкріплена поглядами і думками понтифіків, особливо чинного Святішого Отця Франциска І.
На думку доповідачки, ми маємо постійну амбівалентність у способі розгляду позиції та участі жінки в житті Церкви. Історично, проблематика жіночого питання еволюційонувала від переконання у інтелектуальній та моральній слабкості, почерез віху розвитку прав жінок та жіночої освіти в часах Реформації до трьох хвиль суфражистського руху. Питання жіночого служіння в Церкві стає все більш актуальним під час Другого Ватиканського Собору.
Г. Василиця заторкнула питання дияконату жінок, яке неодноразово піднімалося в Церкві, але досі залишається маргінально вивченим та таким, що наштовхується на опозицію. Для посилення голосу жіноцтва у Церкві жінки самоорганізовуються і це – за словами доповідачки – хороший приклад змін, які приходять зсередини. Прикладом такої самоорганізації є асоціація «Жінки для Церкви». Асоціація прагне бути орієнтиром для католицьких жінок, які хочуть сформувати та підвищити усвідомлення ролі жінки в Церкві та які бажають об’єднатися, щоб сприяти індивідуальним і колективним діям, спрямованим на повне визнання гідності та роль жінки в Католицькій Церкві на всіх рівнях. Вони організовують конференції, лекції, зустрічі, звернення. Три критерії, за якими членкині організації готові служити в Церкві:
Наполегливість: ми не боїмося пропонувати, вимагати визнання за те, що ми робимо та приносимо спільноті.
Свобода: наші дії не спрямовані на завоювання престижних посад, і це ставить нас у становище, де нас неможливо шантажувати.
Жіночий альянс: підтримка одна одної та не впадати в суперництво між жінками, щоб отримати схвалення чоловіків.
Відтак, доповідачка висвітлила діяльність журналу “Жінка, Церква, Світ”. Це періодичне видання є автономним (схвалений і підтриманий двома Папами, Бенедиктом XVI і Франциском І), створений групою жінок, які об’єдналися протягом багатьох років. Журнал почав друкуватись 31 травня 2012 року, з дня зустрічі Марії та Єлизавети. Саме день зустрічі Марії та Єлизавети є символічним, бо протягом століть був символом стосунків між жінками в християнській культурі. Сьогодні журнал відіграє важливу роль як у Церкві, так і за її межами, забезпечуючи вищий рівень усвідомлення становища жінки в Церкві. Вперше за багатовікову історію видання правдиво показує життя та стан жінок, не нехтуючи «найгарячішими» темами.
На закінчення, Г. Василиця проаналізувала позитивну динаміку змін у розкладі керівних посад в Католицькій Церкві. За останні десять років зросла як абсолютна кількість, так і відсоток жінок серед усього персоналу на службі Папи та Святого Престолу. Що особливо вражає в цьому десятилітті, це збільшення кількості жінок, які працюють у Святому Престолі, тобто Римській Курії з усіма її структурами, які допомагають Папі в управлінні Вселенською Церквою. У 2010 році при Святому Престолі працювало 385 жінок, у 2019 році їх було вже 649, тож їхня частка в загальній чисельності персоналу Святого Престолу за останнє десятиліття зросла з 17,6 до понад 24%.
Підсумовуючи, доповідачка зазначила, що «цінність жінки є в тому, щоб бути Собою, такою, якою її створив Бог, не в змаганні або відстоюванні, не в конкурентності, а в розкритті себе. Сам Ісус підірвав традиційний спосіб розуміння жінки, зміцнивши її особисту віру, віру, яка виявляється «творчою», а часом і завзятою (як у випадку з кровоточивою, повією, сіро-фінікійською жінкою)».
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
