У Філадельфії говорили про історію українського екслібриса

 

Тривають семестральні виклади Релігійного Товариств українців католиків «Свята Софія» США у співпраці з Осередком праці НТШ у Філадельфії. 29 вересня з доповіддю про історію українського екслібрису в Україні та діяспорі виступив бібліофілом і збирач екслібрисів Юрій Данилів.

 

Доповідач представив слухачам частину екземплярів зі своєї колекції, зосередивши особливу увагу на екслібрисах відомих ураїнських діячів діяспори, зокрема пластунів. Як відомо   екслібрис  (з лат. ех libris означає «із книжок») — це книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка. Юрій Данилів зазначив, що з розвитком друкарства освічені книголюби почали поєднувати власницькі написи з елементами, що мали прикрасити книгу. Окрім гербових екслібрисів були популярні тиснені художні зображення символічного або алегоричного змісту. Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину.

 

Із початком книгодрукування (XV ст.) виник новий спосіб позначення книг — наклеювання на внутрішньому боці обкладинки папірця з надрукованим написом «Ex libris» і прізвищем власника книжки. В Україні друковані екслібриси започатковані на межі XVI -VXII ст. До XVIII ст. в екслібрисах переважали зображення гербів власників, а у XX ст. популярними стали сюжетні екслібриси.

 

Зі швидким поширенням культури екслібрису з’явилися Товариства його шанувальників, перше з яких було засновано в Лондоні в 1891 р., а 1896 р. – в США з осідком в Вашінґтоні. 1905 р. Одним з основоположників Товариства царській росії був українець В. Трутовський, який у тих часах мав найбільшу збірку екслібрисів в імперії.

 

В квітні 1930 р. в Києві було зорганізовано виставку еклібрисів, а 1931 р. повстав  нарешті «Гурток українських екслібрисистів», співзасновниками якого були історик І. Крип’якевич, І. Крушельницький та П. Ковжун. 1932 року у Львові вийшов збірник під назвою «Екслібрис». Серед тогочасних колекціонерів екслібрисів були: Сергій Сільванський (1893-1937), колекція якого нараховувала понад 3500 зразків, була розпродана в час сталінських репресій; Володимир Савонько (1877-1937), колекція якого складалася з 10000 примірників з експонатами переважно XVIII-XX століття та в 1941р. була вивезенна до Російської Національної Бібліотеки; Сергій Фортинський (1906-1971) станом на 1970 р. зібрав 35,000 примірників. В жанрі екслібристики в тогочасній Україні працювали графіки Юрій Нарбута, Микола Самокіш, Павло Ковжун, Мукола Бутович, Ніл Хасевич, Святослав Гординський та інші. Відродження книжкового знаку на Радянській Україні було тісно пов’язане з дисидентським рухом “шістдесятників”.

 

Доповідач зазначив, що після Другої світової війни велике число українців опинилися поза батьківщиною в таборах переміщених осіб, де з часом зародилося культурно-творче життя, а з ним і зацікавлення екслібрисом. Серед ентузіястів цієї справи та творців клубів екслібристів в Німеччині були Богдан Кравців, Микола Марковський, Яків Гніздовський; у Франції – Андрій Сологуб; в Польщі – В’ячеслав Васьківський та Тирс Венгранович; у Великій Британії – Роберт Лісовський; в Арґентині – Віктор Цимбал; в Канаді – Мирон Левицький та Ліда Палій. У США в царині екслібристики працювали: Яків Гніздовський (1915-1985); Микола Бутович (1896-1961); Любослав Гуцалюк (1923-2003); Едвард Козак (1902-1992); Мирон Білинський (1914-1984); Орест Слупчинський (1925-2017); Роман Василишин-Гармаш (1926-2022). Найвидатнішим збирачем екслібрисів в діяспорі вважають Миколу Кузьмовича.

 

Юрій Данилів представив  екслібриси відомих мешканців Філадельфії, зокрема Леоніда Рудницького, Юрія Перфецького, Евгена Новосада, Григора Лужницького, Олександра Лужницького, Марти Шиприкевич та ін. Відтак, доповідач проаналізував авторську колекцію сорока екслібрисів відомих пластунів, серед яких – Юрій Старосольський, Данило Струк, Орест Субтельний, Мирослав Лабунька, Роман Ференцевич, Ярослав Падох, Богдан Кравців, Ольга Кульмович, Марта та Юрій Кузьмовичі, Христина та Богдан Турченюки,Тереза Бень, Анатолій Прасіцький, Дзвінка Захарчук, Роман Баранецький, родини Ференцевичів, Горбачевських, Гнатківських і Данилівих.

 

Підсумовуючи, доповідач вказав на негативну динаміку зацікавлення екслібристикою в сучасному світі, зокрема в діяспорі. Головною причиною він вважає зменшенням зацікавлення друкованою продукцією, яку витісняють електронні носії інформації. Відтак Юрій Данилів відповів на запитання присутніх.

Пресслужба Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США

Posted in Новини ТСС.