У Науковому товаристві ім. Шевченка Америки відбулася лекція проф. Лариси Дідковської про українську ідентичність в умовах війни

19 вересня в Науковому товаристві ім. Шевченка в Нью-Йорку відбулася лекція ректорки Українського вільного університету, професорки кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р Лариси Дідковської на тему «Трансформації та шляхи збереження української ідентичности в умовах війни».

Захід відбувся в межах робочого візиту науковиці до США на запрошення Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США.

У центрі доповіді були екзистенційні виклики повномасштабної війни, зміни у свідомості українців, психологічні механізми національної консолідації та стратегії збереження української ідентичності в Україні й за її межами.

Проф. Дідковська наголосила, що українська ідентичність формується на перетині мови, історичної пам’яті, спільних цінностей і прагнення свободи. В умовах війни ці складові стали важливими чинниками психологічної стійкості суспільства. Відчуття приналежності до спільноти допомагає трансформувати індивідуальну й колективну травму в джерело гідності, солідарності та опору екзистенційній загрозі.

Однією з визначальних змін воєнного часу стала масштабна національна консолідація. Наведені під час лекції соціологічні дані засвідчують, що 92% громадян усвідомлюють себе передусім українцями. Повномасштабна російська агресія прискорила становлення модерної української політичної нації та перехід від регіональної чи постсовєтської ідентифікації до усвідомленої громадянської відповідальності й вибору державної суб’єктності.

Серед ключових трансформацій проф. Дідковська виокремила деколонізацію суспільної свідомості, переосмислення імперських і колоніальних міфів, дерусифікацію публічного простору та повернення до власного культурного коріння.

Окрему увагу було приділено мовній суб’єктності. Свідомий перехід значної частини громадян на українську мову в повсякденному спілкуванні засвідчив її дедалі виразніше сприйняття як простору безпеки, солідарності та одного з головних маркерів національної ідентичності.

Безпрецедентна активізація волонтерського руху й масштаб суспільної взаємодопомоги продемонстрували новий рівень громадянської відповідальності, за якого кожна людина може відчувати себе безпосереднім учасником захисту держави, суспільства та культури.

Важливою частиною лекції стала тема психологічної резильєнтності українців. Доповідачка наголосила, що переживання війни не обмежується досвідом травми: суспільство демонструє здатність до посттравматичного зростання через активну дію, адаптацію, взаємну підтримку та згуртування. Збереження гідності й відмова підкорятися агресору зміцнюють психологічну стійкість як людини, так і суспільства.

Для мільйонів українців, змушених покинути свої домівки, важливими шляхами збереження національного «Я» є створення осередків взаємопідтримки та підтримання зв’язку з українською мовою, культурою, освітою й громадськими інституціями. Водночас мистецтво, наука та культурні ініціативи стають дієвими формами психологічного й культурного спротиву.

Під час зустрічі йшлося також про стратегічну роль українських академічних інституцій за кордоном як центрів збереження, дослідження та міжнародного представлення української науки й культури.

Український вільний університет у Мюнхені продовжує традицію вільної української академічної думки в Європі, розвиваючи наукові програми та підтримуючи нове покоління дослідників. Наукове товариство ім. Шевченка у Нью-Йорку залишається одним із провідних осередків української науки у США, сприяючи збереженню історичної пам’яті, міжнародній академічній комунікації та представленню України у світовому інтелектуальному просторі.

У доповіді було окреслено основні етапи гартування сучасної української ідентичності: від відновлення незалежності 1991 року та культурного відродження — через Майдан 2004 року й Революцію Гідності 2013–2014 років — до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, що спричинило безпрецедентну консолідацію нації.

Наступним етапом має стати повоєнне відродження України — відбудова зруйнованого та посилення культурної, наукової й політичної суб’єктності держави у європейському та світовому просторі.

Серед пріоритетів проф. Дідковська назвала розвиток освіти й науки, деколонізацію знань і посилення українознавчих студій; захист та цифровізацію культурної спадщини; створення якісного україномовного контенту; підтримку міжнародних наукових програм і академічних обмінів.

Не менш важливими є інституційне зміцнення світової української діаспори та залучення молоді через українські школи, культурні центри, академічні товариства й громадські організації. Окремим стратегічним завданням залишається підтримка ментального здоров’я українців — розвиток програм психотерапевтичної допомоги, реабілітації та спільнот, здатних допомагати людям долати психологічні наслідки війни.

Підсумовуючи лекцію, проф. Лариса Дідковська наголосила на особистій відповідальності кожного за майбутнє української культури та національної спільноти:

«Нація існує доти, доки є люди, готові берегти її мову, культуру та свободу в найвищих випробуваннях історії».

Зустріч стала простором для осмислення змін в українському суспільстві та завдань, що постають перед науковими, культурними й громадськими інституціями в Україні та світі задля збереження й розвитку української ідентичності.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Ректорка Українського вільного університету про адаптацію у чужому світі

19 вересня у парафії св. Юрія в Нью-Йорку відбулася зустріч із ректоркою Українського вільного університету, професоркою кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка д-р Ларисою Дідковською.

Науковиця перебуває у США з робочим візитом на запрошення Релігійного Товариства українців-католиків «Свята Софія» США. Головною темою зустрічі стала психологічна адаптація людини у новому середовищі — там, де вона може почуватися чужою, самотньою та відірваною від звичного світу.

За словами д-р Дідковської, переїзд часто супроводжується втратою знайомого контексту: соціальних ролей, мовного середовища, професійного статусу та звичних зв’язків. Це може викликати відчуття «невидимості» та екзистенційної самотності, коли здається, що ніхто навколо не здатен повністю зрозуміти пережитий досвід і біль втрати дому.

Ще одним викликом є життя між двома світами — минулим, яке вже недоступне у колишньому вигляді, та теперішнім, яке ще не стало своїм.

Особливу увагу під час розмови було приділено гештальт-підходу. У ньому адаптація розглядається не як асиміляція чи відмова від власної ідентичності, а як творча взаємодія людини з новим середовищем.

«Самотність — це не відсутність людей навколо. Це відсутність контакту з самим собою та можливості почути власну правду», — наголосила д-р Лариса Дідковська.

Психологічне вкорінення у новому середовищі відбувається поступово: від шоку та оплакування втрати — до орієнтації, інтеграції та формування нового відчуття приналежності.

Серед практичних опор для відновлення були названі тілесне заземлення, самоспівчуття замість надмірних вимог до себе, щоденні мікроконтакти з іншими людьми та збереження культурного коріння.

Важливу роль у цьому процесі відіграє спільнота. Парафії та українські організації діаспори можуть ставати простором безпеки, взаємної підтримки та відновлення відчуття приналежності.

Одним із головних послань зустрічі стало нагадування, що дім — це не лише місце на карті. Це також наші цінності, пам’ять, культура, зв’язок з іншими та внутрішня опора, яку людина може зберегти навіть далеко від рідної землі.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

У Брукліні відбулися лекції ректорки Українського вільного університету Лариси Дідковської

19 вересня у школі українознавства «Нова хвилька» в Брукліні відбулися дві зустрічі з ректоркою Українського вільного університету, професоркою кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р Ларисою Дідковською. Події пройшли в межах робочого візиту науковиці до США на запрошення Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США.

Під час зустрічі зі старшокласниками проф. Дідковська говорила на тему «Батьківсько-дитячі стосунки: поняття, психологічні виміри та особливості на різних стадіях життєвого циклу сім’ї».

Науковиця наголосила, що сім’я є живою системою, яка постійно змінюється, проходить через природні етапи розвитку та адаптується до нових обставин. Батьківсько-дитячі стосунки формують базове відчуття безпеки, довіру до світу, самооцінку та здатність будувати близькі взаємини у дорослому житті.

Особливу увагу було приділено підлітковому віку як природному періоду сепарації та пошуку власного «Я». Прагнення до самостійності, зазначила лекторка, є ознакою здорового розвитку, а завдання батьків — поступово переходити від контролю до партнерства, діалогу та взаємної поваги.

Окремою темою стала сім’я в умовах діаспори. Йшлося про поєднання збереження української культурної спадщини з інтеграцією в американське суспільство, про роль української мови як мови емоційної близькості та про зміну родинних ролей, коли діти часто швидше адаптуються до нового середовища.

Проф. Дідковська також звернула увагу на українські родини, розділені війною та вимушеною міграцією. За її словами, фізична відстань потребує нових форм збереження близькості — регулярного спілкування, спільних онлайн-ритуалів та щирої емоційної присутності у житті одне одного.

«Сім’я в епоху випробувань — це не статичний форпост, а жива мережа підтримки, де любов вимірюється не кілометрами, а глибиною емпатії та розділеною відповідальністю», — наголосила проф. Лариса Дідковська.

Друга зустріч була присвячена педагогам школи та батькам. Проф. Дідковська представила тему «Особливості психотерапевтичної праці з дітьми у гештальт-підході».

Лекторка розповіла про основні принципи роботи з дитиною: побудову безпечного й довірливого контакту, увагу до переживань «тут і тепер», а також використання гри, творчості, малювання, роботи з метафорами та інших методів, які допомагають дитині висловлювати емоції.

У гештальт-підході тривожність, агресія чи деструктивна поведінка розглядаються не як «поломка» дитини, а як спосіб пристосуватися до стресових обставин. Це особливо важливо для українських дітей, які пережили війну, вимушений переїзд, зміну мовного й культурного середовища.

Практичні рекомендації для педагогів стосувалися передусім необхідності оцінювати вчинок, а не особистість дитини. Замість ярликів дорослим варто називати конкретну проблему, визнавати емоції дитини та разом шукати конструктивне рішення. Також ішлося про важливість здорових меж, балансу між опікою та самостійністю, підтримки реальних досягнень і формування асертивності — здатності відстоювати власні кордони без агресії.

Окремий акцент було зроблено на розвитку психологічної стійкості. За словами проф. Дідковської, важливо допомагати дітям відчувати себе не безпорадними жертвами обставин, а активними учасниками власного життя, здатними діяти, підтримувати інших і долати труднощі.

Особливу роль у цьому процесі відіграє школа. Для українських дітей за кордоном школа українознавства є не лише освітнім середовищем, а й простором безпеки, стабільності, живого контакту та збереження української мови й ідентичності.

«Усі діти народжуються вільними та гідними, а завдання дорослих — не зламати цю гідність, а дати їм достатньо любові, опори та безпечних меж», — підсумувала проф. Лариса Дідковська.

Зустрічі у школі «Нова хвилька» стали нагодою для важливої розмови про родинні взаємини, виховання, психологічну стійкість дітей та роль української школи у збереженні зв’язку молодого покоління з власним корінням.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

 

Ідентичність як ресурс: лекція Лариси Дідковської у Нью-Джерсі

18 вересня на форумі 135-го відділу Союзу Українок Америки в штаті Нью-Джерсі відбулася лекція ректорки Українського Вільного Університету, професорки кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка Лариси Дідковської на тему «Психологія іммігранта: ідентичність як ресурс». Захід було організовано у співпраці з Релігійним Товариством українців католиків «Свята Софія» США.

У центрі уваги були психологічні виклики еміграції: втрата звичних соціальних опор, зміна статусу, культурний шок, пошук нових сенсів та збереження власної ідентичності у новому соціокультурному середовищі.

Лариса Дідковська окреслила основні етапи психологічної адаптації. Початковий період часто супроводжується ейфорією, мобілізацією внутрішніх ресурсів і надією на нові можливості. Згодом людина може переживати культурний шок, спричинений мовними, соціальними та культурними відмінностями. До цього додаються тимчасова втрата професійного статусу, відчуття чужості, труднощі самовираження та потреба наново відповісти на питання: «Хто я є?»

Окремо йшлося про три важливі складові міграційного досвіду: мотиваційну готовність до еміграції, соціокультурну адаптацію та психологічну інтеграцію. Остання передбачає не відмову від власного коріння, а збереження цілісної «Я-концепції» при входженні у нове суспільство.

Особливу увагу лекторка приділила національній ідентичності як джерелу психологічної стійкості. Рідна мова, культурний код, історична пам’ять, родина та громада допомагають людині зберігати відчуття приналежності й внутрішньої опори. Активна участь у житті української спільноти також може зменшувати адаптаційний стрес і полегшувати інтеграцію.

Серед важливих осередків збереження української ідентичності за кордоном було відзначено Український Вільний Університет, Союз Українок Америки, родину та українські громадські інституції.

Підсумовуючи лекцію, Лариса Дідковська наголосила: «Наша ідентичність — це не важкий вантаж минулого, який ми змушені нести, а міцні крила, які дозволяють піднятися високо в будь-якому куточку світу».

Зустріч стала нагодою осмислити досвід українців за кордоном і нагадала, що успішна інтеграція можлива без втрати власної української сутності.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Візит ректорки Українського вільного університету проф. Лариси Дідковської до Менор-коледжу у Філадельфії.

17 вересня, в рамках робочого візиту до США, ректорка Українського вільного університету (УВУ), професорка кафедри психології Львівського національного університету ім. Івана Франка д-р Лариса Дідковська, відвідала Менор-коледж у Філадельфії. Очільниця УВУ зустрілася з президентом коледжу д-ром Джонатаном Пері. Сторони накреслили вектори потенційної співпраці у лобіюванні інтересів України на світовій арені, академічних та наукових проєктах, збереженні культурної та архівної спадщини на поселеннях.

Президент Пері провів ознайомчу екскурсію кемпусом, розповів про численні програми для студентів, серед яких особливою популярністю користуються стоматологія та ветеринарія. Станом на сьогодні, у коледжі навчається близько 600 студентів, які здобувають професійну і базову вищу освіту.

Проф. Дідковська відвідала дентальний центр, ветеринарну клініку, спортивні майданчики, ознайомилася з працею бібліотеки та її українською секцією. Тетяна Данилів, архівар україністики, розповіла про каталогування архіву д-ра Олександра Лужницького. Колекція містить цінні стародруки, періодику, раритетні книги.

Кураторка Студійного осередку української культури при Менор-коледжі Христина Прокопович провела екскурсію унікальним центром, де зберігається дух української культури на поселеннях. Вона ознайомила гостю з історією осередку та окремими тематичними експозиціями з колекцій приватних жертводавців.

У каплиці коледжу, очільники вишів спільно помолилися за припинення війни і можливість розвитку академічної науки в Україні та США.

Проф. Дідковська висловила глибоку вдячність д-ру Пері за нагоду налагодження партнерських стосунків і сподівання на плідну співпрацю між навчальними закладами.

Нагадаємо, що ректорка УВУ перебуває в Сполучених Штатах на запрошення Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США з просвітницькою та адміністративною місією.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

 

Prof. Larysa Didkovska, Rector of the Ukrainian Free University, Visits Manor College in Philadelphia

On September 17, during an administrative visit to the United States, Dr. Larysa Didkovska, Rector of the Ukrainian Free University (UFU) and a professor in the Department of Psychology at Ivan Franko National University of Lviv, visited Manor College in Philadelphia. She met with the college’s president, Dr. Jonathan Peri. They outlined potential areas of cooperation, including advocating for Ukraine’s interests on the world stage, pursuing academic and research projects, and preserving cultural and archival heritage in Ukrainian diaspora communities.

President Peri led a campus tour and described the college’s academic programs, highlighting the popularity of its dental and veterinary programs. The college currently enrolls approximately 600 students pursuing professional training and undergraduate education.

Prof. Didkovska visited the dental center, veterinary clinic, and athletic facilities. She learned about the library’s work and its Ukrainian collection. Tetiana Danyliv, the Ukrainian studies archivist, discussed the cataloging of the late Dr. Oleksandr Luzhnytsky’s archives. The collection includes valuable printed works, periodicals, and rare books.

Chrystyna Prokopovych, curator of the Ukrainian Heritage Studies Center at Manor College, led a tour of this unique center, which preserves the spirit of Ukrainian culture in the diaspora. She introduced the guest to the center’s history and selected thematic exhibits drawn from private donors’ collections.

In the college chapel, the two academic leaders prayed together for an end to the war and for opportunities to advance academic research in Ukraine and the United States.

Prof. Didkovska expressed her deep gratitude to Dr. Peri for the opportunity to establish a partnership and voiced her hope for fruitful cooperation between the two institutions.

The UFU rector is visiting the United States at the invitation of St. Sophia Religious Association of Ukrainian Catholics in the USA as part of an educational and administrative mission.

Press Office of the St. Sophia Association, USA

«Сказати життю ТАК!»: зустріч Жіночого клубу «СофіЯ» з ректоркою Українського Вільного Університету проф. Ларисою Дідковською

15 вересня на форумі Жіночого клубу «СофіЯ», що діє при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США, відбулася зустріч із ректоркою Українського Вільного Університету, професоркою Львівського національного університету ім. Івана Франка проф. д-р Ларисою Дідковською. Темою її презентації стало промовисте й особливо актуальне сьогодні гасло — «Сказати життю ТАК!».

У центрі розмови були психологічна стійкість людини в умовах тривалої невизначеності, пошук внутрішніх і зовнішніх опор, відновлення особистих ресурсів та здатність знаходити нові сенси навіть у найскладніших життєвих обставинах.

Проф. Лариса Дідковська звернула увагу на виклики сьогодення, коли звичні життєві орієнтири руйнуються, а нові лише формуються. Втрата відчуття контролю, криза сенсів, емоційне виснаження та необхідність постійно адаптуватися до стресу стали реальністю для мільйонів людей, зокрема для українців, які переживають випробування війною, вимушеним переміщенням і тривалою невизначеністю.

Водночас однією з центральних тез презентації стала можливість відновлення. Резильєнтність, наголосила доповідачка, не означає відсутності болю чи страху. Це здатність людської психіки відновлюватися, пристосовуватися до нової реальності та знаходити сили рухатися далі навіть після надзвичайно важких випробувань.

Особливе місце у виступі було відведене темі свідомого вибору жити далі. Життєва стійкість значною мірою спирається на нашу здатність обирати власне ставлення до обставин, які неможливо змінити негайно.

Проф. Дідковська окреслила два важливі виміри психологічної стійкості — зовнішні та внутрішні опори.

До зовнішніх опор належать насамперед підтримка спільноти, родини, близьких і колег, а також структура повсякденного життя: звичні ритуали, професійна діяльність, організація фізичного простору та базовий порядок у щоденних справах.

Не менш важливими є внутрішні опори — самоусвідомлення, розуміння власних емоцій, потреб і меж, а також ціннісний компас: переконання, етичні орієнтири та духовна стійкість.

У контексті гештальт-підходу лекторка наголосила на принципі «тут і зараз». Ідеться про здатність приймати реальність без ілюзій і катастрофізації, відновлювати контакт із тілом та власними емоціями, завершувати незакриті переживання минулого й спрямовувати увагу на те, що людина може зробити безпосередньо сьогодні.

Під час зустрічі було окреслено основні кроки, які допомагають відновити внутрішній ресурс.

Перший із них — легітимізація власних емоцій: дозволити собі відчувати тривогу, страх, сум чи розпач, адже прийняття власного стану є важливою передумовою подальшої трансформації.

Другий — турбота про базові потреби: якісний сон, регулярне харчування, фізична активність і створення максимально безпечного середовища.

Третій — пошук свого «навіщо». Це переосмислення особистих цілей і відповідь на фундаментальне запитання: «Заради чого важливого я продовжую діяти?»

У цьому контексті особливо символічно прозвучали слова Віктора Франкла: «У людини можна відняти все, крім одного: останньої людської свободи — обрати своє ставлення до будь-яких обставин».

Практичні інструменти самодопомоги

Окрема частина презентації була присвячена конкретним практикам, які можна застосовувати у щоденному житті. Серед них — заземлення та дихальні вправи для регуляції нервової системи у моменти гострого стресу; створення маленьких щоденних ритуалів, які повертають відчуття передбачуваності й контролю; регулярний «аудит» власного стану через чесне запитання до себе «Як я зараз?»; своєчасний відпочинок та відновлення.

Надзвичайно важливою опорою залишається і сила взаємопідтримки — перебування серед однодумців, відчуття належності до спільноти та готовність звертатися по допомогу без сорому чи почуття провини.

Проф. Дідковська також представила основні етапи адаптації та особистісного зростання. Першим є шок — первинна реакція на зміни та поступове визнання нової реальності. Наступає стабілізація — пошук перших опор, турбота про себе та базове відновлення відчуття безпеки.

Третій етап — переосмислення, під час якого людина формує нові цінності та глибше пізнає себе. Завершальним етапом стає дієвість — повернення до повноцінного життя «тут і зараз» та реалізація власного потенціалу вже в нових обставинах.

Зустріч стала не лише нагодою почути фахові поради, а й простором для осмислення ролі спільноти у часи випробувань.

Український Вільний Університет у Мюнхені, який очолює проф. Лариса Дідковська, є унікальним академічним середовищем, де багатолітні традиції української науки поєднуються зі збереженням національної ідентичності, підтримкою інтелектуального розвитку та творенням нових сенсів.

Зустрічі Жіночого клубу «СофіЯ» при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США творять простір взаємопідтримки, діалогу й духовного та інтелектуального зміцнення української громади.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» СШ