Важко повірити, що то вже 38 майстерок ми провели в Товаристві «Свята Софія» США на підтримку ЗСУ
Сьогодні з Оксаною Кікелаювиготовляли брошку-Мотанку. Напрацювалися наші майстрині, зате яку красу понесли домів 
Вдячні кожній за підтримку і участь 
Тримаємо стрій
18 квітня з ініціативи Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТССА) відбувся третій форум успішних жінок Філадельфії. У події взяли участь понад три десятки представниць прекрасної статі, які мали нагоду послухати історії 8-ми доповідачок про їхнє сходження на Парнас досягнень. Вечір вела голова ТССА Ірина Іванкович.
Присутні помолилися за жінок-захисниць, які віддали життя у російсько-українській війні; за дівчат, які пліч-о-пліч з хлопцями тримають лінію фронту, волонтерок, медпрацівниць; за вдів, матерів, сиріт, сестер; за жінок, які невпинно працюють в тилу.
У двох тематичних групах: «Фінанси та підприємництво» і «Здоров’я тіла і душі» взяли участь: стратег з управління персоналом Олена Катіс; фахівець з фінансового контролю Леся Фалендиш; директорка Нашої Української Рідної Школи та соціаотна працівниця Ірина Геґедош; власниця української книгарні Book-JourneyUA Зоряна Загородна; ліцензований рієлтор у штаті Пенсильванія Олександра Буртник; подолог Антоніна Медвідь; невролог, нейрофізіолог Людмила Сулій; власниця салону краси DM Beauty Factory Марія Дуда.
У невимушеному спілкуванні за почастунком присутні мали можливість поставити додаткові запитання доповідачкам. Учасниці підкреслили важливість таких подій, які створюють майданчик для підтримки, обміну досвідом, мотивації та встановлення нових ділових і дружніх контактів.
Завершуючи подію, Ірина Іванкович висловила подяку доповідачкам за приклад, щирість і справжність: «Жіноча сила — не у фізиці, а у вірі в Бога і у себе. Сильна жінка не шукає підтримки — вона сама є опорою. Сьогодні ми у цьому утретє переконалися. Завдяки надихаючим історіям успішних жінок-професіоналів плануємо провести наступні форуми, щоб закріпити цю традицію. Дякую вам усім за присутність та відгук на цю ініціативу. Радію, що цей Божий задум утретє знайшов своє втілення і згуртував нас у цей весняний вечір», — зазначила очільниця Товариства «Свята Софія» США.
В рамках події відбувся благодійний тихий аукціон на підтримку роти БАРНІ 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади ЕДЕЛЬВЕЙС. У результаті акції було зібрано 1300 дол.
Медійні партнери події – Кредитова фінансова спілка Філадельфії та Почесне консульство України у Філадельфії.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
9-та зустріч Школи шляхетного юнацтва St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA і нові зустрічі з професіоналами української громади Філадельфії
Олена Катіс поділилася своєю життєвою історією і нелегкою, проте захоплюючою стежинкою до успіху з Києва до США
Пані Олена розповіла про багатогранний досвід праці, який привів її до Self Reliance Financial Federal Credit Union
Ми надихалися відвагою, ентузіазмом, наполегливістю і дисципліною – рисами, без яких неможливо досягнути вершин 
На другому занятті з Оксаною Кікелею створювали 3D картини, які нагадали нам про наближення літа 
Попереду фінал
Подяка Богу за день 
які ж колоритні і барвисті яєчка прикрасять кошики юнацтва дякуємо Степан Барна за вияв вдячності юнацтву
Завершився весняний семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США. У четвер, 26 березня, з доповіддю, присвяченою багатовіковій історії Кримського півострова, його географічному, етнокультурному та політичному значенню, а також ролі у сучасних міжнародних відносинах виступив дослідник політичних наук Андрій Чорнодольський. Захід об’єднав історичний аналіз і сучасний політичний контекст, пропонуючи комплексне бачення Криму як регіону, що протягом тисячоліть перебував у центрі взаємодії цивілізацій, імперій та народів.
У вступній частині було окреслено події 2014 року, коли після зміни влади в Україні Російська Федерація встановила контроль над Кримом. У презентації було наголошено на міжнародній реакції на ці події, включно із засудженням з боку США, Європейського Союзу та країн НАТО, запровадженням санкцій і загостренням геополітичної напруженості у регіоні.
Доповідач зазначив, що головною метою дослідження стало прагнення глибше зрозуміти історичні процеси, які формували сучасний Крим, а також роль кримських татар та інших етнічних спільнот у розвитку півострова. Особливу увагу приділено аналізу географічних особливостей регіону, які з давніх часів визначали його стратегічну важливість як транспортного та торговельного вузла між Європою та Азією.
У ході презентації було розглянуто найдавніші археологічні свідчення заселення Криму, що сягають середнього палеоліту, а також міграційні процеси, які впливали на формування генетичного та культурного складу населення. Зокрема, згадано про присутність кіммерійців, скіфів, греків, римлян, готів, гунів, хазар та інших народів, які залишили помітний слід в історії півострова.
Окремий блок презентації був присвячений взаємодії Криму з Київською Руссю та подальшим культурним і політичним контактам із Візантією, Османською імперією та європейськими державами. Підкреслювалося, що півострів протягом століть був об’єктом суперництва між великими державами, що особливо яскраво проявилося під час Кримської війни 1853–1856 років. Цей конфлікт став важливим переломним моментом у балансі сил у Європі та стимулював масштабні реформи в Російській імперії.
Андрій Чорнодольський розглянув рівнож події ХХ століття, зокрема наслідки Першої світової війни, встановлення радянської влади, німецьку окупацію під час Другої світової війни, депортацію кримських татар та інші демографічні зміни. Значну увагу приділено Ялтинській конференції 1945 року, яка визначила контури післявоєнного світового порядку.
Окремо було проаналізовано адміністративну передачу Криму Українській РСР у 1954 році, розвиток курортної інфраструктури в радянський період, а також політичні трансформації після розпаду СРСР у 1991 році, коли Крим отримав статус автономної республіки у складі незалежної України.
У завершальній частині презентації розглянуто сучасні демографічні процеси, соціально-політичну ситуацію на півострові та можливі сценарії його майбутнього. Автор наголосив на важливості об’єктивного історичного аналізу, міжкультурного діалогу та дотримання міжнародного права у вирішенні конфліктів, пов’язаних із Кримом.
Презентація під назвою «Крим — перехрестя історії, імперій та цивілізацій» стала спробою систематизувати багатошарову історичну спадщину регіону, розвіяти поширені стереотипи та сприяти глибшому розумінню процесів, що формують його сучасну політичну реальність.
На завершення Андрій Чорнодольський відповів на запитання аудиторії.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
Магія намиста-8 з Оксаною Терлецькою в St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA – це 38-ий вечір мистецтва, краси і благодійності на підтримку Рбпак Барні
Подія, як завжди, подарувала оберемок емоцій, теплу атмосферу, щире спілкування нашим майстриням
В скарбничку РБпАК “Барні” мотопіхотний батальйон 10 ОГШБр “Едельвейс”поклали $400
Вдачні Оксані Терлецькій за розкішне намисто на розіграш, усім дівчатам за підтримку ініціятив
Подяка Богові за день
Далі буде
У четвер, 19 березня, в рамках весняного семестру академічних вечорів в Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США, відбулася лекція Юрія Даниліва на тему «Українська еміґрація на Далекому Сході».
Доповідач окреслив поняття еміґрації, її типи та географію Далекого Сходу, зосередившись на історії українського заселення регіону Зеленого Клину — території сучасних Амурської, Приморської, Хабаровської та Камчатської областей.
Масове переселення українців розпочалося у другій половині ХІХ століття після приєднання цих земель до Російської імперії. Серед перших переселенців переважали вихідці з Полтавщини, які засновували нові поселення й розвивали господарство. У 1863 році виникло перше українське село Троїцьке. Наприкінці ХІХ століття українське населення регіону швидко зростало — подекуди воно становило понад половину мешканців. Важливим чинником колонізації стало будівництво Транссибірської та Китайсько-Східної залізниць, що сприяло формуванню українських громад у Маньчжурії, зокрема в Харбіні, Мукдені, Далянь (Дасієні) та Кіріні.
Доповідач наголосив, що українці Зеленого Клину зберігали традиційну культуру, мову й релігійні практики, селилися компактними громадами, відтворюючи звичне соціальне середовище. На початку ХХ століття активізувалося громадське та політичне життя: виникали кооперативи, професійні спілки, товариства «Просвіти», українські театральні гуртки, хори, а також періодичні видання. У 1917–1918 роках відбулися кілька всеукраїнських з’їздів діячів і мешканців Далекого Сходу, які обговорювали питання культурної автономії та перспектив державотворення українців у регіоні.
Після встановлення радянської влади розпочалися переслідування українських організацій, заборона україномовної освіти й репресії проти національного активу. У 1920-х роках частина українців емігрувала до Маньчжурії, де сформувалися нові осередки громадського життя. У Харбіні діяли українські культурні й політичні інституції, було відкрито Народний дім, створено військові та молодіжні організації. У 1930-х роках українське середовище зазнало нових змін унаслідок японської окупації Маньчжурії та заборони більшості українських структур, після чого єдиною легальною організацією залишилася Українська національна колонія.
Події Другої світової війни та наступ радянських військ у 1945 році спричинили масові арешти українських діячів і нову хвилю переселення. Частина українців евакуювалася до Шанхаю та Тяньцзіня, а згодом — за допомогою міжнародних організацій — до Філіппін, Тайваню, Канади та США.
Упродовж ХХ століття міграція українців на Далекий Схід тривала як з економічних причин, так і внаслідок примусових депортацій, колективізації, Голодомору та політичних репресій. За різними оцінками, від 1860-х років до кінця радянської доби до регіону переселилося близько 2–3 мільйонів українців. Водночас через відсутність умов для розвитку національного життя значна частина громади з часом зазнала русифікації.
З послабленням радянського режиму наприкінці 1980-х років почалося відродження українського громадського руху. У 1993 році у Владивостоці відбувся Всеукраїнський далекосхідний з’їзд, на якому було створено об’єднання «Зелений Клин». У середині 1990-х років у регіоні діяли українські товариства, відновлено видання української преси та роботу недільних шкіл.
На завершення лекції Юрій Данилів порадив літературу та історичні джерела для глибшого ознайомлення з історією української еміґрації на Далекому Сході.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
«Покликані до свободи» – таку тему Великопісної зустрічі для молоді в St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA обрав Ivan Vysochanskyi
Говорити з юнацтвом про любов, гріх, покаяння, узалежнення, прощення, надію, війну і при цьому доповнити такі нелегкі теми пісенним супроводом – справжнє мистецтво
а говорити з ВЛАСНОГО ДОСВІДУ, щиро, прямолінійно – це феномен відваги і глибокої внутрішньої зрілості
Як зазначила одна з учасниць, «Сьогоднішня зустріч – неабияк потрібна для молоді і батьків. Шкода, що мало відвідують християни такі потрібні заходи в часі посту. Я досі під враженням від такого прогресивного, сучасного, творчого, молодого і водночас розумного отця Івана. Браво»
Дякуємоза свідчення, за світло і Божу благодать, якою наповнився цей вечір
Дякую батькам і молоді за правильний вибір часопроведення
Раді бачити наших захисників
Подяка Богу за все
У вівторок, 10 березня, відбувся другий виклад весняного семестру академічних вечорів у Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США. З доповіддю на тему «Київ як один з ключових центрів в історії християнства» виступив директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса, академічний співкоординатор програми «Київське християнство», доцент кафедри історії Гуманітарного факультету Українського католицького університету (УКУ) Іван Альмес.
На вступі доповідач наголосив на важливості пізнання релігійної історії, з’ясувавши поняття «софійности» культури, про яку говорили французький історик Ален Безансон, Митрополит Андрей Шептицький, Патріярх Йосиф Сліпий і Блаженніший Святослав Шевчук, зокрема у посланні про ідентичність УГКЦ «Наша Свята Софія». Цитуючи Ігоря Скочиляса, прелегент зазначив, що «собор Святої Софії у Києві є промовистим символом первинної цілісності і повноти єдиної та неподільної Київської Церкви. Упродовж тисячолітньої історії ця мудрість залишалася фундаментом софійної цивілізації київського християнства, основою державотворчих прагнень нашого народу, колискою його моралі. Отож збагнути нашу мету й відповідальність у новітній час – означає зробити Софію Київську видимою, живою та діяльною». У затишку софійної традиції київського християнства сформувалася особлива літургійна, богословська, духовна та канонічна спадщина.
Термін «київське християнство» («києвохристиянська традиція») окреслює територіяльні рамки функціонування руського «суперетносу» в Середньовіччі та Ранньомодерну добу (себто первісну Руську Церкву княжого періоду, а пізніше – українсько-білоруську Київську митрополії в межах Польсько-Литовської держави) та Українську Греко-Католицьку Церкву, а також характеризує релігійну культуру сучасних українців, вирішальний вплив на яку мали східна Літургія та слов’янсько-візантійський обряд.
Доповідач представив київське християнство як «регіональну субкультурну модель із маркерами «окремішности», серед яких: Літургія, слов’яно-візантійський обряд, спільна територія, спільна пам’ять, церковнослов’янська мова як код культури, оригінальна богословська думка та духовність.
Відтак д-р Альмес накреслив основі вектори програми «Київське християнство». Це зокрема науково-дослідницька праця, що результувала досі у виданні 40 томів (41 книга) та 6 книг (за підтримки) українською, польською, литовською, англійською, іспанською мовами з таких царин, як: історія, канонічне право, богословя, релігійна культура, історія літератури, церковна музика. Серед вагомих видань — «На перехресті культур. Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі», “Slavia Unita” в історії та культурі Київської Митрополії кінця XVI-XVIII cт.», «Святий Йосафат Кунцевич: документи і дослідження» (до 400-ліття мученицької смерті), «Замойський провінційний собор Руської унійної Церкви 1720 року», «Кириличні видання друкарні Почаївського Святоуспенського монастиря XVIII-першої третини ХІХ ст.», «The Religiosæ Kijovienses Cryptæ by Johannes Herbinius (1675): a description of Kyiv and its “Sacral space” in early modern multiconfessional discourse” та ін.
До програми залучено 106 дослідників, з яких 69 — представники українських інституцій, в тім – 19 науковців УКУ та 37 учених європейських і американських інституцій. Було проведено низку міждисциплінарних і міжнародних наукових конференцій, публічних виставок і презентацій книг. Окрім цього, ведеться багатовекторна навчальна діяльність.
У підсумку доповідач зазначив, що динамічність розвитку програми дає підстави планувати видання сотні томів, які заповнюють прогалини у вивченні київського християнства.
На завершення, Іван Альмес відповів на запитання авдиторії.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
