Category Archives: Новини ТСС
4-та зустріч Школи шляхетного юнацтва
4-та зустріч Школи шляхетного юнацтва St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA відбулася на виїзді.
Ми наполегливо допомагаємо молоді віднайти своє місце у світі, тому знайомство з професіями дорослого життя є частиною програми 
Сьогодні юнаки і дівчата дослівно заробляли на вечерю в ресторані «ПАСАЖ» що у Філадельфії
Restaurants Passage
Під керівництвом та настановами офіціянтів ми вчилися:
– в екстрених умовах оперативно прибирати і готувати зал до наступноі вечірки;
– сервірувати стіл усім необхідним посудом;
– правильно розставляти замовлене меню;
– складати серветки;
– детально витирати посуд, особливо склянки;
– ґрунтово підмітати і прудко розставляти крісла.
Що винесли цього дня:
– праця ресторану – комплексне «тіло»;
– офіціанти – обличчя закладу і їхня присутність у святковому залі вимагає уваги, зосередження, знання етикету і стресостійкості.
Зате вечеря смакувала особливо: попрацювати в ресторані і спробувати неймовірно смачної кухні в одному з найкращих українських закладів Філадельфії – це був особливий досвід
Дякую Оксана Халуп’як за допомогу з логістикою, Михайло Татарчук за гумор 
Дякуємо персоналу ресторану ПАСАЖ за цінний час, навчання, терпеливість та професіоналізм, а п. Оксані Oksana Nazaruk – за гостинність та щедрість для дітей 
Нехай Господь воздасть сторицею
За все Богу подяка
йдемо далі
У Філадельфії відбувся перший форум успішних жінок-підприємиць
7 жовтня, з ініціятиви Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТССА), відбувся перший форум «Українські бізнес-леді: історії успіху». У події взяли участь чотири десятки представниць прекрасної статі, які мали нагоду послухати розповіді 9-ти доповідачок про їхнє сходження на Парнас досягнень. Вечір вела Голова ТССА Ірина Іванкович. Насамперед, присутні помолилися за жінок-захисниць, які віддали життя у російсько-українській війні; за дівчат, які пліч-о-пліч з хлопцями тримають лінію фронту, волонтерок, медпрацівниць; за жінок, матерів, доньок, сестер, які, втратишив коханих і рідних, залишаються опорою для найближчих.
У трьох тематичних групах: «Громада й освіта», «Індустрія краси», «Дім і декор» взяли участь: імміграційний адвокат Ірина Мазур; Директорка Фундації Українського католицького університету Ольга Зарічинська; власниця книгарні Smart Books Діана Микулинська; співзасновниця клініки краси DeUnum Світлана Сандурська; керівниця школи трихології та естетики ASTA Юлія Чорна; власниця студії перманентного макіяжу PermanentArtistry Studio; агент нерухомості Уляна Бороденко; власниця студії квітів Melodie de Fleur Лариса Біленко; власниця HK Balloons Галина Кобилюк-Мізь. У невимушеному спілкуванні за почастунком присутні мали можливість отримати відповіді на додаткові запитання до доповідачок. Учасниці одностайно підкреслили важливість таких подій, які створюють майданчик для спілкування, підтримки, обміну досвідом, мотивації та нав’язання нових ділових і дружніх контактів.
Завершуючи подію, Ірина Іванкович висловила подяку доповідачкам за приклад, щирість, справжність і глибоку віру в Бога. «Переконана, що вони, як перші ластівки, надихнуть інших з присутніх долучитися до другого форуму успішних жінок- професіоналів, який уже плануємо на 31 січня. Дякую усім вам за підтримку, за відгук на цю ініціятиву. Радію, що такий Божий задум знайшов своє втілення і згуртував нас у цей осінній вечір», – зазначила очільниця Товариства «Свята Софія» США.
В рамках події відбувся благодійний тихий аукціон на підтримку роти БАРНІ 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади ЕДЕЛЬВЕЙС. У результаті акції було зібрано 2000 дол.
Медійні партнери події – Кредитова фінансова спілка Філадельфії та Почесне консульство України у Філадельфії.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
3- я зустріч Школи шляхетного юнацтва
3- я зустріч Школи шляхетного юнацтва і традиційне українське весілля 
Спершу наші юнаки та дівчата підготували зал до почастунку, прикрасили «браму» та сервірували стіл в українському стилі
Відтак з Оксаною Шевців пізнавали такі елементи та весільні атрибути:
-сватання;
– заручини;
– дівич-вечір;
– коровай;
– брама;
– викуп нареченої;
– вінчання;
– особливості гуцульського весілля та вбрання;
– хустка;
– посаг
Яка ж трапеза без традиційних пирогів 
(вареників) і пляцків (солодкого)
? Весільні гості ласували неймовірними смаколиками авторства Мар’яни Шептинськоі і Kатерини Чорномаз
(нема як домашня випічка
)
А опісля з Ольгою Шиптур та Оксаною Халуп’як вчилися плести долю (віночок з барвінку для нареченої) і букети для гостей, а також прикрашати весільне дерево. Усе це з розповідями про сакральність таких весільних ритуалів та у супроводі пісень.
Додому не квапилися, як то бува на весіллі 
Дякуємо нашим інструкторам і кондитерам за справжнє свято
З Божою поміччю, йдемо далі
30-та благодійна майстерка на підтримку ЗСУ
Неймовірний вечір краси з флористкою Ларисою Біленко в чудовому товаристві
«Подих осені» став ювілейною 30-ою (не віриться!!!) благодійною майстеркою St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA на підтримку ЗСУ
Які неповторні квіткові композиціі понесли домів наші учасниці
Святкова, майже феєрична атмосфера, тепле, невимушене спілкування, нові знайомства і давні друзі – усе це зробило вечір незабутнім і казковим
А ще відсвяткували ювілей Олі Шиптур, якій сьогодні виповнилося Forever 21 🙂
Дякую пані Ларисі за професіоналізм і витончений смак: плануємо наступну зустріч?
Щира вдячність усім дівчатам за підтримку і добірне товариство
Бачимося уже через тиждень на форумі успішних жінок
У Філадельфії вшанували пам’ять про академіка Леоніда Рудницького
28 вересня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США відбувся пропам’ятний вечір на честь академіка Національної академії наук України (НАН) проф. Леоніда Рудницького (1935-2024).
Народився Леонід Рудницький 8 вересня 1935 у Львові в родині Івана-Теодора Рудницького — правника, сотника УГА, співтворця Листопадового чину (1918) та військового аташе ЗУНР та Юлії з Лужницьких Рудницької.
Під час Другої світової війни, в 1944 р., родина Рудницьких виїхала до Німеччини. У 1951 р., у віці 16 років, Леонід залишився без батька, а наступного року переїхав з матір’ю до США. У 1958 році завершив бакалаврські студії у Ласальському коледжі у Філадельфії. 1960 року здобув ступінь магістра з ґерманістики в Пенсильванському університеті, а в 1965 р. року захистив докторат на тему «Франкові переклади з німецької літератури» в Українському Вільному Університеті (УВУ) в Мюнхені.
З 1959-1960 навчального року Л. Рудницький викладав в Ласальському коледжі, де працював довгі роки, спочатку на посаді звичайного професора германістики, згодом славістики та порівняльного літературознавства, далі — звичайного габілітованого професора (захист габілітаційної праці на тему «Роберт Льюїс Стівенсон і Юрій Клен» відбувся 1972 року в Українському Католицькому Університеті в Римі). Паралельно, у 1988-98 роках, Л. Рудницький професорував у Пенсильванському університеті у Філадельфії та Українському католицькому університеті (УКУ). Тоді ж його обрано директором філії УКУ у Філадельфії (за рекомендацією Йосифа Сліпого), директором Програми центрально- і східно європейських студій уже в Ласальському університеті.
У 1985—1986, 1989—1990 він був головою Міжнародного товариства ім. Івана Франка у США. У 1992—2006 рр. – Президент Світової Ради Наукових Товариств ім. Шевченка (НТШ). Тривалий час обіймав посаду декана філологічного факультету і члена сенату Українського Вільного Університету в Мюнхені, а від вересня 1998 до 2004 року був його ректором. З 1994 р. — іноземний член НАН України.
За 50 років членства в Товаристві “Свята Софія” США був Директором Філадельфійської філії УКУ, Секретарем Товариства, а відтак – 5-тим Головою Товариства (2004-2018). До нього Товариство очолювали: Патріярх Йосиф Сліпий, Владика Іван Хома, д-р Романа Навроцька, проф. Альберт Кіпа. Понад чотири плідних десятиліття Леонід Рудницький присвятив розвиткові ідей засновника Товариства Патріярха Йосифа Сліпого, який до кінця днів залишався його моральним авторитетом. Академік Л. Рудницький відійшов до вічности 8 грудня 2024 року
В рамках події, що відбувалася у змішаному режимі, своїми спогадами про Л. Рудницького поділилися донька Катерина Шрей-Рудницька; близький приятель і колега проф. Альберт Кіпа; ректорка Українського Вільного Університету проф. Лариса Дідковська; голова Наукового Товариства ім. Шевченка в Україні проф. Роман Кушнір; колишні студенти проф. Ігор Набитович, Лев Іваськів, Уляна Процюк, д-р Юрій Ісаїв; дійсний член НТШ в Америці д-р Василь Лопух.
Відтак відбулася презентація наукового збірника «Леонід Рудницький. Науковець, педагог, громадський діяч» за редакцією Ірини Іванкович, що побачив світ у львівському видавництві АРТОС. Книгу сформували статті з різних царин гуманітарних знань, а також есеї та спогади про видатного вченого і цілісного чоловіка-християнина. Збірник поділено на тематичні розділи, які вимовно визначають головні вектори життя й діяльности Л. Рудницького: «Українська діаспора і світ», «Літературознавчі студії», «Церква і релігія». Серед авторів – відомі й авторитетні науковці: Митрополит Борис Ґудзяк, Ігор Гирич, Ігор Набитович, Людмила Попович, Микола Рябчук, Людмила Белінська, Степан Хороб, Василь Махно, Людмила Тарнашинська, Василь Лопух, Марк Томас та ін.
Зібрані під однією обкладинкою, ці дослідження покликані стати не тільки даниною пошани і пам’яти, а й оригінальними сучасними інтелектуальними пропозиціями, актуальними в обставинах екзистенційної боротьби українства проти московського імперіялізму. Доповнений світлинами, збірник справедливо займе гідне місце у книжковому арсеналі досліджень про визначних українців.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
Про українську мову без кордонів та глобальні можливості української ідентичности говорила на форумі Товариства «Свята Софія» США.
Тривають семестральні виклади Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США. 25 вересня з доповіддю «Українська мова без кородонів: глобальні можливості української ідентичности» виступила д-р Наталя Тесленко.
Як мова впливає на згуртування нації – з пошуку відповідей на це питання розпочала доповідачка. Вона підкреслила важливість авторитету літературної мови, підтримку мови політичною та культурною елітою, політичних важелів впливу на використання мови у всіх сферах суспільного життя, як, наприклад, застосування штрафів за порушення відповідних законів про мову, як це активно практикує Франція. Французький лінгвіст початку ХХ століття Антуан Мейє підкреслював, що життєздатність мови визначається не стільки її внутрішніми властивостями, скільки корисністю для суспільства. На його думку, мова зберігає та розширює свій простір тоді, коли вона забезпечує потреби комунікації у ключових сферах — освіті, науці, культурі, державному управлінні, економіці. У сучасному українському контексті спостерігається посилення «корисності» української мови: її поширення у сфері державного управління, освіти, цифрових комунікацій та культури підвищує соціальний престиж і забезпечує сталість розвитку, що цілком відповідає концепції Мейє про зв’язок мовної динаміки з практичними потребами суспільства.
За словами Н. Тесленко, війна в Україні постала сильним чинником консолідації суспільства і переходу на українську мову 80 % населення, більше 60 % застосовують українську мову і для повсякденного спілкування. З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали майже 7 мільйонів станом на квітень 2025 року. Ця цифра свідчать про найбільшу в історії України хвилю еміграції. Це також означає, що наша нація зараз значно поширилася на значній території земної кулі. Таким чином, українська мова виступає інструментом глобальної культурної дипломатії: вона дозволяє українцям бути впізнаваними, формувати позитивний образ України за кордоном і створювати мережі взаємопідтримки, які виходять за межі національної території.
Доповідачка ґрунтовно висвітлила явище транснаціоналізму в глобальному та українському контекці. Транснації – це спільноти або групи людей, які існують поза межами однієї держави, але зберігають відчуття спільної ідентичності, що виходить за кордони. Так, українці в Канаді, США, ЄС формують “українську транснацію”, адже відчувають належність до українського народу, хоч і живуть у різних країнах.
Н. Тесленко проаналізувала маркери української ідентичности, серед яких мова, традиції, церква, вишиванка, участь у громадських організаціях та культурних заходах. Статистика ідентичности українців закордоном доводить, що у більшості (30%) переважає національна приналежність; у 25% – подвійна/множинна (наприклад, українець-канадець); у 15% – регіональна (лемки, гуцули тощо), у 20% – транснаціональна. Після 2022 року (10%) – війна посилила відчуття єдності та потребу активно репрезентувати українську ідентичність за кордоном. Згідно з опитуванням, 83,9% респондентів в Україні та 77,9% опитаних за кордоном відповіли ствердно на запитання, чи пишаються вони тим, що є українцями. Україномовна активність помітно зросла не лише в Україні, а й за її межами. Мова дедалі виразніше виконує свою ідентифікаційну функцію. Група дослідників Мюнхенського інституту в Німеччині провела дослідження українського Х (твіттеру). В українському Х (твіттері) до початку війни кількість повідомлень українською мовою порівняно з російською мовою становило 32 %. З початком війни тенденція різко змінилася і україномовні повідомлення становили 76%. Для українських мігрантів у різних країнах українська мова стала не лише засобом спілкування, а й важливим інструментом адаптації та розвитку.
У підсумку доповідачка зазначила, що серед структур, які повинні за кордоном вбирати в себе функцію підтримувати і розвивати згуртованість українців повинні бути: дипломатичні представництва України у світі; культурні центри; Церква; громадські організації; школи; небайдужі українці та представники країни-реципієнта.
На завершення Н. Тесленко відповіла на питання авдиторії.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
