17-19 травня ліцеїсти Військово-морського ліцею імені віце-адмірала Володимира БЕЗКОРОВАЙНОГО відвідали десятий майстер-клас для англомовних християнських аніматорів (ШАХА) у Заздрості💙💛

17-19 травня ліцеїсти Військово-морського ліцею імені віце-адмірала Володимира БЕЗКОРОВАЙНОГО відвідали десятий майстер-клас для англомовних християнських аніматорів (ШАХА) у Заздрості💙💛
Протягом трьох днів діти отримували безцінний досвід та неповторні враження, адже лекції та дискусійні панелі проходили під супроводом носія англійської мови — лектора отця – доктора Мартина ХОМІВА. Ліцеїсти були занурені у англомовне середовище, удосконалювали навички аудіювання, говоріння та граматику.
Кожна сесія супроводжувалась різноманітними активностями та цікавими практичними завданнями (кросворди, гра «Крокодил», де діти показували та відгадували слова, повʼязані з темою майстер-класу, робота з дошкою, розмовні ігри тощо). Так, усі діти з цікавістю поринули у активну пізнавальну діяльність та засвоїли нові навички з максимальною ефективністю!🤩
Тема 10-ої зустрічі носила символічну назву «Давид і Голіаф». О. ХОМІВ побудував семінари навколо історії перемоги Давида над Голіафом.
Давид ніс у своєму серці п’ять каменів, за словами доповідача, це символи чеснот Давида: віра, довіра, відвага, покора, хвала Господеві.
Тож ми актуалізували питання життєвих виборів (добро та зло, сила та слабкість, віра та зневірʼя, жорстокість та прощення). Це посприяло створенню дружньої атмосфери та теплих, довірливих стосунків між учасниками вишколу.
Також під час майстер-класу відбулась екскурсія Музейно-меморіальним комплексом «Рідна хата» Патріярха Йосифа СЛІПОГО. Пізнаючи життєвий шлях Йосифа СЛІПОГО, діти були вражені неймовірною силою, стійкістю його особистості та безумовною любовʼю до своєї країни та народу. Він усім серцем вірив в Україну та прагнув, щоб українська нація процвітала новими знаннями. Дякуємо пані Дані за цікаву, пізнавальну екскурсію і таку щиру відданість своїй справі!
Висловлюємо щиру подяку за організацію Релігійному Товариству українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) за медійної підтримки Патріяршої комісії у справах молоді. Окрему подяку висловлюємо Ірині ІВАНКОВИЧ за регулярну підтримку та опіку над вихованцями нашого ліцею🙏🇺🇦
Головним координатором ШАХА в Україні є викладачка англійської мови Військово-морського ліцею ім. віце-адмірала Володимира Безкоровайного м. Одеси — Тетяна ВЕТЛИНСЬКА. Також участь в організації практичних занять, активностей, технічного забезпечення взяли викладачі ліцею Діана ОСТАПОВА та Марина АТРОХОВА.
За словами Директорки ШАХА Ірини ІВАНКОВИЧ, «Попри жорстокі умови війни, наша молодь не втрачає бажання служити і плекати християнські цінності. Тема ювілейного, десятого майстер-класу, вимовно символічна: перемога завжди за тим, хто твердо стоїть на фундаменті віри і справедливості».
Щиро дякуємо за новий досвід! До нових зустрічей та можливостей!👍🇺🇦

Про Товариства «Свята Софія» говорили у Філадельфії

9 травня відбувся заключний виклад весняного семестру лекційних вечорів Релігійного Товариства «Свята Софія» США, присвячених 50-літтю його діяльности. Доповідь на тему «Товариство «Свята Софія» – «улюблене дитя» Патріярха Йосифа Сліпого» виголосив Президент римського Товариства о. Марко Ярослав Семеген.
Він представив особу Патріярха як «будівничого українського фундаменту» на поселеннях, який в першу чергу зосередивши увагу на інституціях духовного та наукового спрямування. До них належать римські надбання: Собор Святої Софії, парафія свв. Сергія і Вахка з патріяршим двором на Мадонні дей Монті, монастир оо. Студитів на Студіоні, Український католицький університет ім.св. Климента Папи. Ці установи закономірно вимагали стабільної підтримки з боку меценатів, організацій, та й усього українського загалу. З цією метою Патріярх покликав до життя Релігійне Товариство для католиків українців з осідком в Римі під назвою «Свята Софія», яке сьогодні продовжує свою діяльність в Італії, США з його Представництвом в Україні, Бельгії та Англії.
Доповідач накреслив історичний фон та церковно-політичні передумови створення Товариства, яке «є морально-правною особою і свою працю нормує відповідними Статутами». Саме Товариство «Свята Софія» – за задумом Патріярха Йосифа – стало власником згаданих патріярших дібр і відповідно, юридичним забезпеченням для їх існування. Окрім цих головних завдань, Товариство було покликане опікуватися і відповідати за інші українські церковні, наукові і культурні інституції в Римі і в цілому світі. Ця місія, що Блаженніший доручив Товариству, була б неможливою без підтримки мирян – «українського Божого люду», в котрого Патріярх прохав «співпраці, зрозуміння, піддержки».
Згодом Патріярх Йосиф заснував Крайові Товариства в США, Бельґії, Англії та в інших країнах західного світу з думкою про те, щоб в різних куточках поселення українців поширювати місію збереження українського осердя в Римі. Ці товариства, згідно зі своїми практичними завданнями, мусіли бути релігійними, хоч і не виключно церковними установами. Ними Патріярх Йосиф бажав авторитетно скріпити мирянський рух, який, захоплюючись ідеями патріярхату УГКЦ, був у той час дуже динамічним. Разом з цим Блаженніший дбав про те, аби надати мирянам почуття сильнішої приналежності до рідної Церкви і більшої відповідальності за її долю.
Відтак, о. Марко Семеген представив основні вектори діяльности крайових Товариств, кожне з яких має свою місію. Він розповів про сучасне матірного Товариства у Римі, яке, перейшовши турбулентний період, активно працює для добра української діяспори в Італії. Доповідач подякував американському Товариству за помноження спадщини Йосифа Сліпого та розвиток його ідей.
На завершення, Голова ТССА Ірина Іванкович представила присутнім ювілейну книгу з нагоди 50-ліття Товариства.
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Світлини: Стефан Фартушок

Блаженніший Святослав запрошує на благодійний бенкет з нагоди 50-ліття Товариства “Свята Софія” США

Niko Strus – Arts from Ukraine – Woman is like a flower

Про основні напрямні заповіту Патріярха Йосифа Сліпого говорили в Товаристві «Свята Софія» СШA

25 квітня на форумі Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТССА) відбувся виклад о. Маріяна Процика на тему «”Просіть і дасться вам”: основні напрямки Заповіту Патріярха Йосифа Сліпого». Мемуаристична доповідь була частиною серії весняного семестру викладів ТССА за підтримки Осередку праці НТШ у Філадельфії.
О. Маріян належить до когорти учнів Патріярха, адже впродовж чотирьох років перебував при Українському католицькому університеті в Римі ім. Св. Климента Папи і рік при монастирі оо. Студитів на Студіоні. Як свідчить доповідач, багато разів слухав Патріярха Йосифа, разом ми молилися, разом шукали, разом, так би мовити, стукали, щоб відкрилася нам дорога, якою Господь хоче, щоб нею крокувати». 20 листопада 1980 року Блаженніший Йосиф висвятив о. Маріяна на священника разом із двома іншими дияконами. Присутніми на свяченнях були пізніший Патріярх Любомир Гузар і владика Іван Хома. Одразу на наступний день отця було призначено до ТССУ і у домі Товариства він служив в 1980-1988 рр.
Отець згадує, що Патріярх Йосиф «постійно молився: і активно, прилюдно, своїми словами, а ще більше ділами, і пасивно, на самоті, своїми думками, своїми мріями, які згодом старався здійснити. Коли Блаженніший Йосиф просив, то він, як належиться доброму провідникові, попростому вимагав. Вимагав не для себе, але для своєї зліквідованої, та не знищеної катакомбної церкви, як рівно ж і для всього страждального, поневоленого українського народу.
У Бога вимагав просто, по-синівськи. Не раз у своїх молитвах немов би з Ним сперечався, а то і сварився, згадуючи свої тяжкі переживання, звертаючи увагу на невимовні терпіння свого народу. Тепер, у засвітах, напевно він також подібно молиться, вже так би мовити лицем у лице.
Коли шукав, то шукав з позиції наукового досвіду та свого 18-літнього переживання у тюрмах та на засланнях. Переконував фактами. І стукав до сердець могутніх цього світу. Звертав увагу на страждання церкви і народу. Згадував пророчу візію Митрополита Андрея про розквіт нашої церкви, і просив, і шукав, і стукав, щоб до того розквіту чим скорше добитися».
На прикладі цитат з «Заповіту» Патріярха Йосифа о. Маріян визначив духовний імператив Патріярха, а це: молитися, працювати, боротися. При цьому Блаженніший висловлює подяку і прощення і залишає заповідь для нас:
«І головне заповідаю вам: ‘Щоб ви любили один одного… /Ів. 15, 12, 17/ любов’ю, над яку більшої немає, що готова й життя своє віддати за друзів своїх…’ /пор. Ів. 15, 13/». Підсумовуючи життєві орієнтири Ісповідника віри, доповідач зацитував вірш Тараса Шевченка «Блажен муж» і захотив молитися до Патріярха, особливо за мир у час війни.
На завершення вечора своїми спогадами про Блаженнішого поділився його довголітній співпрацівник академік Леонід Рудницький.

​​​​​​Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Друга зустріч жіночого клубу «СофіЯ» St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA

Друга зустріч жіночого клубу «СофіЯ» St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA перенесла нас у старозавітні часи та період становлення християнства.

Разом з Uliana Dziurakh пізнавали тему «Краса відваги: Естер та Марія Магдалина».
Спершу аналізували соціокультурний контекст та роль жінки у єврейській традиції. Відтак знайомилися з життям Естер-молодої єврейської дівчини, яка стає наступною царицею і рятує свій народ у Перській імперії 485-465 рр. до Христа. Книга Естер є запрошенням віднаходити Божу діяльність і присутність. Вона також нагадує нам, що «випадковості» не випадкові. Загалом приклад Естер вчить нас мудрості, яка виявляється у семи кроках:
– зупинитися
– чекати
– порадитися
– молитися
– прийняти рішення
– діяти
– бути розсудливим.

Другою героїнею вечора, чия доля стала живим свідченням відваги, була Марія Магдалина, яка без сумніву залишається однією з найбільш загадкових постатей в історії християнства. Знаємо з певністю, що була це учениця Ісуса з рибальського містечка Магдала, що в Галилеі. Її імʼя згадане в канонічних Євангеліях дванадцять разів. Вона є тією, з якої вигнано сім демонів. Марія Магдалина була свідком Розпʼяття та Воскресіння Христа. Її вважають святою католицька, православна, англіканська та лютеранська конфесії. Відвага Марії Магдалини у тому, що, зцілившись, вона перетворила біль у любов і ділилася даром, руйнуючи соціальні стереотипи.
Треба відзначити вміння доповідачки зацікавити слухачів і тримати увагу, не втомивши, а навпаки, подарувавши інтелектуальне збагачення та емоційне задоволення. Воістину вечір був з гатунку незабутніх.
Усім, хто завітав на зустріч, дякую за підтримку.
Далі буде

Спогади о. Тараса Лончини звучали на форумі Товариства «Свята Софія» США

У четвер, 18 квітня, в рамках весняного циклу викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТССА) за підтримки Осередку праці НТШ у Філадельфії відбулася мемуаристична доповідь пароха церкви свмч. Йосафата у Трентоні, штат Нью-Джерзі, о. Тараса Лончини. Саме його 31 липня 1977 року Патріярх Йосиф Сліпий висвятив на священника і призначив першим духівником тогочасної філії Українського католицького університету при ТСС А у Філадельфії, що її засновано 7 квітня 1977 року. Як зазначив доповідач, посвячення філії відбулося 14 квітня 1978 року за участі о. Архимандрита Любомира Гузара з Рима та місцевого духовенства. Завданням о. Тараса було служити Літургії, відкривати і закривати молитвою виклади та працювати з молоддю. Позаяк поблизу розвивалася парафія св. Архистратига Михаїла в Дженкінтавн, парафіяни, а особливо молодь брали участь у академічних викладах, що їх у той час успішно організовував проф. Д-р Леонід Рудницький. Так, перший осінній семестр викладів був присвячений темі «Символіка і значення обряду», в рамках якого доповідали: проф. д-р Григор Лужницький, о.проф.Любомир Гузар, о.проф.Іван Гриньох, проф. Мирослав Лабунька та ін. Разом з добродійкою Ярославою, о. Тарас зорганізував біблійну молитовну групу молодих людей, які збиралися для читання і роздумування на Св. Письмом.
За словами доповідача, тематика академічних викладів наприкінці 1970-х-початку 1980-х років заторкувала широкий спектр національної, релігійної та історичної тематики, а це: «Християнська народна творчість України Х-ХVIII ст.», «Життя і творчість Митрополита Андрея», «Фізичні та психічні підстави здоров’я», «Рух спротиву в Україні», «Українські політичні партії на еміграції». Студентська молодь зорганізувала зустріч на тему «Муза за гратами» за участі Надії Світличної, яка говорила про репресованих і переслідуваних творців української культури. На запрошення проф. Володимира Бандери, о. Тарас виступав на форумі студентського клубу при Університеті Темпл з доповідями про релігію в Радянській Україні. Отець розповів про початки філії УКУ у Вашингтоні, де – на прохання Патріярха Йосифа Сліпого – він періодично їздив, щоб обслуговувати мирян, які творили нову парафію св. Тройці у містечку Силвер Спринг, штат Меріленд. Митрополит Мирослав Іван Любачівський призначив у 1980 р. о. Тараса адміністратором цієї парафії, де отець побудував церкву і служив як душпастир впродовж 32 років.
Підсумовуючи, доповідач привітав Товариство «Свята Софія» США з ювілеєм 50-ліття і зацитував о. Д-ра Івана Гриньоха, який так говорив про Патріярші справи: «На такі речі треба мати святі руки!»
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США
Stephen Fartuszok

Про роль Митрополита Андрея Шептицього та Патріярха Йосифа Сліпого у збереженні архівної україніки говорили в Товаристві «Свята Софія» США

11 квітня, в 79-ту річницю арешту єпископів Української Греко-Католицької Церкви, розпочався еместр викладів в Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США, присвячений ювілеєві його 50-ліття. Першу доповідь в рамках весняного циклу виголосила українська історикиня, архівознавчиня, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головна редакторка журналу «Архіви України» Марина Палієнко.

За словами доповідачки, Митрополит Андрей Шептицький та патріярх Йосиф Сліпий розуміли вагу та значення освіти і культури у розвитку нації і держави, плеканні духовних цінностей та історичних традицій, а також у збереженні документальної спадщини та архівів як важливої складової «генетичного коду» нації. Останні з них у сукупності становлять великий документальний комплекс, окреслений поняттям «Архівна україніка», яка включає документи як українського, так і іноземного походження, що стосуються української історії та культури, і перебувають на зберіганні в державних, громадських, приватних архівах і документальних зібраннях зарубіжних країн. Створені в результаті діяльності політичних, громадських, культурних, церковних (релігійних) організацій, установ, товариств і окремих осіб, найбільші з них у міжвоєнний період знаходились на теренах європейських країн, а під час Другої світової війни та у повоєнний період зазнали значних переміщень, і сьогодні важливі за обсягом та інформаційним потенціалом зібрання україніки зберігаються в США та Канаді. Відтворити історію цих колекцій та роль А. Шептицького, а згодом Йосифа Сліпого у їх збереженні, стало можливим завдяки вивченню як українських архівів, так і зарубіжних, в тім приватних, архівних зібрань.

Усвідомлюючи історичне значення архівів та їхню роль у суспільному й культурному житті українського народу, у плеканні національно-державницьких традицій, митрополит Андрей Шептицький доклав усіх зусиль для збереження документальних збірок Уряду ЗУНР, які після припинення діяльності останнього перебували у Відні. На початку 1930-х рр. з ініціятиви митрополита у Відні було створено осередок Національного музею, а опіку над згадуваними збірками за дорученням митрополита здійснював парох Церкви св. Варвари у Відні о. Мирон Горникевич, який упродовж багатьох років уживав усіх заходів для збереження їхньої цілості. Головною умовою митрополита А.Шептицького була передача архіву в майбутньому незалежній Українській державі, а також, за змогою, компенсація його видатків з боку держави. 

Проф. Палієнко підкреслила, що Митрополиту А.Шептицькому належить також важлива роль у збереженні архіву визначного українського політичного діяча та вченого В’ячеслава Липинського. Слід зазначити, що саме завдяки зусиллям митрополита Андрея Шептицького “віденські” українські архіви були збережені в міжвоєнний період і в роки Другої світової війни, а після її закінчення уникли сумної долі численних українських еміграційних архівів, зокрема “празьких”, які потрапили до радянських спецсховищ і згодом використовувались в оперативних цілях. Доповідачка наголосила на вагомій ролі о. Теофіла Горникевича в упорядкуванні українських збірок в Австрійському архіві, процес, який первісно відбувався у співпраці з апостольським візитатором українців у Західній Європі архієпископом Іваном Бучком а відтак – з благословення звільненого у 1963 році з сибірсього ув’язнення Митополита Йосифа Сліпого. Основний обсяг робіт з упорядкування архівів ЗУНР був виконаний Т. Горникевичем упродовж 1963–1965 рр. Станом на березень 1965 р. ним було упорядковано вже близько 300 коробок (картонів) архівних справ. Під час зустрічі о. Т. Горникевича з Й. Сліпим у Римі наприкінці серпня 1967 р. було прийнято рішення про перевезення архівних збірок з Відня до Риму. 22 квітня 1968 р. Т. Горникевич одержав в Австрійському державному архіві (на підставі листа генеральної дирекції № 1399/67 від 18 грудня 1967 р.) українські архівні збірки, які перебували там на зберіганні як депозит митрополита Йосифа Сліпого, і того ж дня відправив їх транспортом до Ватикану. Таким чином, цінні українські архівні зібрання, у т. ч. політичні архіви ЗУНР, були збереженні завдяки зусиллям митрополита Андрея Шептицького, оо. Мирона і Теофіла Горникевичів в Австрії впродовж 1930-х – 1960-х рр., і у 1968 р. завдяки патріярху Йосифу Сліпому були перевезені до Риму і долучені до архівного зібрання Українського католицького університету, де вони зберігаються і донині. 

Важливо зазначити, що нові можливості для вивчення цих документів створило інформаційне суспільство. Упродовж липня 2017– серпня 2018 рр. співробітники кампанії «Архівні інформаційні ресурси» працювали над реставрацією, скануванням та консервацією архівних документів ЗУНР у Римі. Була проведена значна робота з забезпечення їх збереженості за сучасними стандартами архівістики. Проте, на жаль, в тих інформаційних повідомленнях, які з’являлися у пресі, зовсім не згадувалась та величезна робота, яка була проведена з їх упорядкування, описування та збереження у 1960-х рр. о. Теофілом Горникевичем у Відні за сприяння архієпископа Івана Бучка та патріярха Йосифа Сліпого.

Надзвичайно важливою подією стала репрезентація у відкритому цифровому просторі Цифрового архіву Західноукраїнської Народної Республіки на Міжархівному пошуковому порталі, який був створений і відкритий для користувачів вже під час повномасштабного вторгнення росії в Україну у травні 2022 р. зусиллями Державної архівної служби України та корпорацією «Архівні інформаційні ресурси».

Як підсумувала проф. Палієнко, архіви України і в часі повномасштабної війни росії проти України продовжують формуватися, розвиватися, здійснюють масштабні проєкти оцифрування задля збереження і репрезентації українських документальних зібрань як важливої складової національної і світової культурної спадщини. 

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

У Філадельфії започатковано жіночий клуб «СофіЯ»

9 квітня при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США розпочав роботу жіночий клуб «СофіЯ». В рамках першої зустрічі відбулося відкриття виставки картин відомого мистця Миколи (Ніко) Струса зі серії «Жінка як квітка». Маестро, який віртуально долучився до зустрічі з авдиторією, розповів про свою творчість, джерела натхнення, виставки у США та творчі плани на майбутнє.
Відтак, д-р Ольга Миндюк провела лекцію на тему «Всі хвороби від нервів: стрес та його вплив на здоров’я жінки». За її словами, високий рівень стресу та довга його тривалість викликає погіршення стану здоровʼя, в тім психічні та поведінкові розлади, такі як виснаження, відчуття неспокою, депресії, а також фізичні розлади, такі як серцево-судинні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату, імунної та дихальної системи, компенсаторні поведінкові реакції: розлади сну, нездорове харчування, зловживання алкоголем та наркотиками. Доповідачка детально зупинилася на розладах харчової поведінки: нервовій анорексії, нервовій булiмії, компульсивному переїданні, пікацизмі.
Доведено, що у період гострого стресу важливо не перенавантажувати гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову систему. Внаслідок активації цієї системи наднирники виділяють гормон кортизол. Коли критична ситуація завершується, рівень кортизолу знижується до нормальних значень, але якщо стрес триває довго, в організмі постійно зберігається підвищений рівень кортизолу. Відповідно, і апетит залишається посиленим. Дуже часто безконтрольне переїдання служить компенсаторним механізмом щодо почуття самотності, тривоги, занепокоєння та відбувається у відповідь на депресивний стан. Це так зване нервове переїдання. Тому важливо опанувати практику усвідомленого, або інтуїтивного харчування, яке полягає в тому, що організм сам чудово розуміє, голодний він чи ні. Усвідомлене харчування передбачає задіяння всіх органів чуття під час їжі. А щоб зрозуміти, що і коли їсти, потрібно прислухатися до внутрішніх сигналів – голоду та насичення, сконцентрувати увагу на процесі і помічати, як їжа виглядає, пахне та відчувається у роті. Девіз усвідомленого харчування: зосередьтеся на тому, що їсте, і на відчуттях, які при цьому виникають. Інтуїтивне харчування допоможе відчувати задоволення, яке досі не помічали, фокусуючись на тому, що відбувається тут і зараз, навколо та всередині нас. У підсумку, за словами д-р Ольги Миндюк, доцільно дотримуватися правила: насолоджуйтесь моментом, насолоджуйтесь десертом, насолоджуйтесь життям.
Звертаючись до гостей вечора, Голова ТСС А д-р Ірина Іванкович зазначила: «Те, що сьогодні ми зібралися погомоніти про своє, жіноче, без перебільшення ваша заслуга. Ви просили – ми зробили: жіночий клуб «СофіЯ» для вас і про вас. Пропонуйте, запитуйте, ініціюйте, цікавтесь і разом намагатимемось робити наші зустрічі приємними, красивими і корисними».
Пресслужба Товариства «Свята Софія» США