19 травня в рамках викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії відбулася лекція д-ра Василя Лопуха на тему «Біженці: трагедія українського народу ХХІ століття». Доповідач накреслив труднощі із висвітленням теми, зазначивши, що ситуація з біженцями в Україні є «складний, динамічний і довготривалий процес. Інформації про кількість «біженців» та «внутрішньо переміщиних осіб» постійно змінються. Відносно достовірні інформації ми маємо про людей, які перетнули кордон, бо прикордонна служба веде належний облік. Окрім того, у різних країнах існують центри реєстрації біженців. Інформації про тимчасовопереміщених людей в межах України існують, але ця статистика не є повною».

Василь Лопух з’ясував різницю між термінами «біженці» і «внутрішньо переміщені особи»; накреслив історичний екскурс в історію біженців українського народу; висвітлив внутрішню географію біженців та міжнародні напрямки руху. За його словами, «у результаті збройної агресії з боку Росії значна частина населення України перетворилася на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), шукаючи безпечніші місця на території України (це 7,1 млн на початок квітня),  або на біженців за кордоном 5.7 млн., що фактично становить ¼ населення України». Серед країн, до яких подалися українці, лідирує Польща із 3,143 млн. біженців. Відтак, 857 тис. громадян виїхали  до Румунії, 551 тис. –  до Угорщини, 443 тис. – до Молдови, 392 тис. – до Словаччини, 23 500 – до Естонії (станом на кінець березня), 32 000 –  до Литви, 57 000 – до Франції (станом на 18 квітня), 15 000 – до Греції (з них дітей 4500), до 300 – Японія. Проте, слід відзначити, що за повідомленнями Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, станом на 12 квітня в Україну повернулися понад 1 млн. громадян».

Доповідач зупинися на тенденціях нової імміґраційної хвилі українців до США. Він рівнож проаналізував питання ринку праці для біженців в країнах Европи, підкресливши: «Українські біженці – не трудові мігранти. Навіть після того, як вони почнуть отримувати дозволи на працевлаштування у європейських країнах, вони не спричинять значних змін на ринку праці. Близько 90% українців, що шукають прихистку за кордоном, — це жінки та діти. Чоловіки переважно залишаються в Україні. Під час воєнного стану існує заборона виїзду за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років за незначними винятками для деяких категорій.  Найбільш затребуваними у ЄС є фахівці зі сфери будівництва та промисловості, медицини та фармацевтики, працівники сільського господарства, складські робітники, зварювальники та слюсарі, водії, кухарі, швачки, няні та домогосподарки».

У підсумку, Василь Лопух проаналізував можливі ризики неповернення окремих груп громадян до України та економічні наслідки війни. Доповідач відповів на запитання авдиторії.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Триває ювілейний рік Патріярха Йосифа Сліпого (1892–1984). З нагоди 130-ої річниці від дня народження Ісповідника віри у львівському видавництві “АРТОС” побачив світ унікальний збірник його «Заповіту» в оригіналі та у перекладі на вісім іноземних мов, якими розмовляють українці «в розсіянні сущі», а це: англійська, іспанська, італійська, німецька, польська, російська, сербська, французька.

Видання, ініціатором якого стало Релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» США, упорядкували Ірина Іванкович та Леонід Рудницький. Мистецьке оформлення виконав Роман Василик. Про це повідомляє пресслужба Товариства «Свята Софія» США.

Блаженнішому було 78 років, коли він почав складати свій заповіт: сім років після звільнення з совєтського ув’язнення Микитою Хрущовим за сприяння папи Івана XXIIІ, президента США Джона Кеннеді та його довіреної особи, американського журналіста Нормана Казенса. Історично, богословсько та літературно значущий, цей високохудожній твір виходить за межі свого безпосереднього призначення та аудиторії, має понадчасову цінність для українського народу та, в дійсності, усіх вірних.

Існує чимало ґрунтовних досліджень про Йосифа Сліпого, як наприклад, «Ісповідник між Сходом та Заходом: портрет українського кардинала Йосифа Сліпого» авторства американського науковця Ярослава Пелікана (1990, 2015, 2017) та Per aspera ad astra. Der Einheitsgedanke im theologischen und pastoralen Werk von Josyf Slipyj (1892–1984). Eine historische Untersuchung [= Das Östliche Christentum Bd. 57] (2009) авторства о. д-ра Андрія Михалейка. Однак задум цього збірника — подати читачеві не стільки науковий, скільки красивий та естетичний твір, який відзначається вишуканим дизайном і високою якістю.

За словами Ірини Іванкович, «перші переклади іноземними мовами (англійською, італійською та німецькою) з’явилися одразу після відходу у вічність патріарха. Проте ідея видання багатомовного збірника бере свій початок лише 2014 року. У процесі культивування задуму було зібрано та виконано переклади іншими мовами, а до праці над книгою запрошено висококваліфікованих перекладачів, редакторів, авторів передмов, серед яких: Блаженніший Святослав Шевчук, владика Гліб Лончина, владика Даниїл Козлінський, о. Богдан Прах, о. Андрій Михалейко, о. Юрій Аввакумов, о. Мирослав Татарин, о. Роман Ференц, о. Маріян Процик, о. Марко Ярослав Семеген, о. Анібал Соутус, о. Маріюш Кравєц, Альберт Кіпа, Андрій Сороковський, Антуан Аржаковський, Петро Клюк, Михайло і Янко Рамач, Рафал Вольскі, Ян Віклер, Михайло Перун, Людмила Попович, Катерина Шрей, Марія Денисенко, Сеґолен Миколенко, Вікторія Кетц, Діанна Драґонетті, Луїс Ґомес, Ірина Борусовська, Назар Федорак».

«Почерговість мовних версій „Завіщання“ носить циклічний характер: оригінал українською вказує на початок життєвої мандрівки Йосифа Сліпого, який „народився… і був вихований в українській християнській хліборобській глибоко віруючій родині“; італійським перекладом неначе завершується туземний шлях Блаженнішого, який відійшов до свого Творця у Вічному Місті 7 вересня 1984 року. Окрім цього, порядок іншомовних версій віддзеркалює переконання Ex oriente lux: звідси першими подано переклади на слов’янські мови», — пояснюють упорядники.

Збірник доповнено біографією патріарха Йосифа українською й англійською мовами, світлинами машинопису «Заповіту» з правками Блаженнішого. Іконографічні роботи Романа Василика віддзеркалюють основні віхи життя й виміри діяльності Блаженнішого — молільник; покликаний митрополитом Андреєм Шептицьким; викладач та богослов; екуменіст; Ісповідник віри; будівничий монашества; духовний батько; будівничий українського Патріархату.

«Завіщання» Йосифа Сліпого — це свого роду сповідь, в якій він несе свою душу до читача як духовний провідник Церкви і національний лідер народу. Автор постає перед нами як свого роду етнарх в той час, коли в Україні не вистачало лідерів, а саму державу трактували як колонію, в якій домінувала чужа і ворожа ідеологія. Збірник, який побачив світ у буремний час війни в Україні, не втратив своєї актуальности. Накреслені Патріярхом аксіоми залишаються чітким дороговказом для українського народу, який вкотре кладе на вівтар вітчизни «гори трупів та ріки крові» за незалежність держави.

У четвер, 7 квітня, розпочався весняний семестр викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А), зорганізований за співучасті Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії.

Інавгураційний виклад, який відбувся у гібридному режимі, був присвячений особі Лесі Українки. Другий том «Спогадів» про видатну українську письменницю презентувала авторка проєкту Тамара Скрипка, архівіст Української Вільної Академії Наук (УВАН). Представляючи доповідачку, Президент УВАН Альберт Кіпа підкреслив наукову значущість її дослідницького доробку, адже Тамара Скрипка належить до провідних спеціялістів-дослідників життя родини Драгоманових-Косачів загалом і Лесі Українки зокрема.

Як розповіла доповідачка, повної біографії життя письменниці досі не було написано, а праця над нею не позбавлена труднощів. Спогади про Лесю Українку Тамара Скрипка збирала на п’яти континентах. Двотомне видання створено з мемуарів родини та оповідей сучасників письменниці, що відтворюють різні періоди життя Лариси Петрівни Косач-Квітки (Лесі Українки).

Перший том видання «Спогадів про Лесю Українку» (2017) укладено за принципом родинної ієрархії. Серед тих, чиї голоси звучать у книжці, — мати Лесі Українки Ольга Косач (Олена Пчілка), рідні сестри — Ольга Косач-Кривинюк, Ізидора Косач-Борисова, Оксана Косач-Шимановська, чоловік Климент Квітка, двоюрідні брат і сестри — Світозар Драгоманов, Лідія Драгоманова-Шишманова, Аріадна Труш, Оксана Драгоманова, братова Наталія Косач, племінниця Євгенія Косач-Мільська, дочка сестри у третіх Олена Садовська, вихованка названих батьків К. Квітки Марія Собіневська-Бешкурова. У книжці подано унікальні фотоматеріали з фондів Музею видатних діячів української культури, Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАНУ та з приватних колекцій.

Другий том видання «Спогадів про Лесю Українку» (2021) укладено з розповідей сучасників письменниці. Тут зібрано спогади друзів, приятелів, колег і знайомих Лариси Петрівни Косач-Квітки (Лесі Українки), що відтворюють різні періоди її життя. У книжці вміщено праці, яких не було в попередніх виданнях спогадів про Лесю Українку, які не друкувалися за радянських часів з ідеологічних міркувань. Передовсім це мемуари політичних емігрантів Дмитра і Наталії Дорошенків, В. О’Конор-Вілінської, М. Славінського, О. Моргуна, М. Садиленка, М. Розенбаума.

У свідченнях митців, науковців, журналістів, громадсько-культурних і політичних діячів зафіксовано яскраві миті короткого, скромного й не надто багатого на події земного шляху великої людини. Через досвід і сприйняття сучасників, хоч і з різною мірою об’єктивності, та все-таки розкриваються характер, громадянська й творча позиція, особисті якості, своєрідність побуту визначальної постаті української культури. Завдяки поданим свідченням відкривається специфіка взаємин митця із близьким оточенням і ширшою громадою.

Кожен авторський матеріал супроводжується належним бібліографічним та історико-філологічним коментарем. Текстову частину книжки доповнює ретельно дібрана іконографія, залучена з державних і приватних колекцій.

Двотомник «Спогади про Лесю Українку» вперше презентували в Луцьку, й у Києві. Другий том книги увійшов до короткого списку престижного Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2021» у номінації «Хрестоматія – Життєписи».

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Світлини: з архівів ТСС А

В рамках ювілейного року Патріярха Йосифа Сліпого (1892-1984) у суботу, 5 березня 2022 р., у Філадельфії провели конкурс декламації «Ісповідник між Сходом і Заходом». Поетичні змагання, у яких взяли участь учні 8-12 класів Нашої Української Рідної Школи (НУРШ), зорганізував Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого, що діє при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А). Це одинадцятий конкурс, який відбувся у НУРШ з ініціятиви ТСС А.

Журі у складі Ірини Іванкович, Голови ТСС А; Ірини Меленевич, Директорки НУРШ; Віри Пришляк, Заступниці Директорки оцінювали учасників за наступними критеріями: плавність декламації; чіткість вимови; інтонація; артистичність виконання; драматизм декламації; постава. У висліді конкурсу журі визначило: 1-ше місце – Данило Ґрейвз (11 кл.), 2-ге місце – Анастасія Брага (11 кл.), 3-тє місце – Юрій Садовий (8 кл.), лавреати – Андріана Гордієнко (8 кл.) та Андрій Сінгалевич (10 кл.)

Під час нагородження члени журі відзначили високий рівень підготовки конкурсантів, яких було нагороджено грамотами та призами.  «Цей конкурс – особливий, адже відбувається в умовах війни в Україні, яка вкотре бореться за свою свободу і незалежність. Патріярх Йосиф Сліпий належить до тих безсмертних борців за свою батьківщину, чиє ім’я золотими літерами записано на скрижалях історії. Переконана, що він з нами у ці турбулентні, темні хвилини нашого буття. Адже слова на його гербі – Per Aspera ad Astra ( Крізь терня до зірок) – безумовно пророчі: перемога буде за нами», – зазначила І. Іванкович.

Спонсори подї – Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого та Кредитівка «Самопоміч» у Філадельфії – подбали про нагороди для переможців.

Довідка: Конкурси декламації було започатковано у 2013 році. Тематика подій була присвячена маркантним постатям української літератури та історії. Серед них – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Симоненко, Олександр Олесь, Василь Стус, Митрополит Андрей Шептицький, Патріярх Йосиф Сліпий та ін.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Світлина (з архівів Центру студій спадщини): Учасники та журі конкурсу