Релігійне Товариство українців католиків “Свята Софія” США, запрошує взяти участь у англомовному симпозіумі “St. John Paul II and Ukrainians”, запланованого на 17 квітня.

Від імени Релігійного Товариства українців католиків “Свята Софія” США, запрошуємо на англомовний симпозіум “St. John Paul II and Ukrainians”, запланований на 17 квітня. Окрім фізичної участи, пропонуємо можливість долучитися до заходу в он-лайн режимі. Отримавши Вашу реєстрацію, ми надішлемо посилання на Zoom, яке дасть змогу брати участь у події. Реєстраційна форма знаходиться на афіші. Речинець реєстрації – 10 квітня. Сподіваємося побачити Вас в суботу, 17 квітня.

У Філадельфії відбувся прем’єрний показ кінострічки «Андрей Шептицький: актуальне».

25 березня розпочався семестр весняних викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії у співпраці з Українською Католицькою парафією Благовіщення Пресвятої Богородиці в Мелровз Парк (штат Пенсильванія). Інавгураційною подією став перший у США показ документального фільму «Андрей Шептицький: актуальне». До огранізації віртуального показу долучилася Ліга Укарїнців Католиків у США.

Кінострічка представляє діяльність митрополита Андрея Шептицького, започаткування і підтримку різних інституцій  у першій половині ХХ століття, та актуальність даних установ у сьогоденні. Благодійність, пожертвування, збереження української художньої спадщини та допомога ПЛАСТУ – це не єдині здобутки Митрополита Шептицького. Аби повністю описати усе, що він зробив для України, автори кінострічки зібрали істориків, лікарів, художників та всіх дотичних до ідей Шептицького людей. Фільм має на меті показати, як введені митрополитом Андреєм ініціативи діють у сучасному світі, і які висновки можемо робити для майбутнього духовно-культурного розвитку нашої держави.

Попри те, що це документальний фільм, присутні його переглянули на одному диханні. Кінострічка розпочалася з біографії самого Митрополита, а згодом розповіла про його громадську діяльність. Мало хто знав, але ідею створення Українського католицького університету запропонував саме Андрей Шептицький. Також він матеріально та духовно підтримував пластунів, українських художників та лікарів. Митрополит був велиеим благодійником й поціновувачем українського мистецтва та іконопису. Відтак скуповував та колекціонував ікони та картини. Після нього залишився величезний спадок не лише різноманітних експонатів, а й духовних настанов.

“Те, що зробив митрополит Андрея для Української Церкви, для українського мистецтва і взагалі для української державності є надзвичайно важливим, великим і глобальним. Саме тому, людина є віруючою, чи ні, греко-католиком чи православним, повинна знати і дооцінювати вклад Митрополита Андрея у духовність та розвиток нашого народу в надзвичайно складний час. І загалом постать митрополита Андрея є надзвичайно важливою у нашій державі, а також, на моє переконання, одна з найбільших церковних постатей Вселенської Церкви у ХХ столітті” – наголосив у відео зверненні до авдиторії директор фундації «Андрей» Михайло Перун, автор проєкту. Над стрічкою працювали композитор – Олександр Козаренко, сценарист – Святослав Козак. Фільм створений Благодійною організацією «Фундація – «Андрей» до 155-ліття від дня народження Праведного Митрополита.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

 

В Академії св. Василія відбувся віртуальний конкурс декламації на честь Сергія Жадана

У вівторок, 17 листопада 2020 р., в Академії св. Василія Великого у Дженкінтавн, ПА відбулося нагородження переможців віртуального конкурсу декламації на честь відомого українського поета Сергія Жадана. Поетичні змагання, у яких взяли участь учениці 9-12 кл., зорганізував Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого, що діє при Релігійному Товаристві українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А). Це п’ятий конкурс, який відбувся у Академії з ініціятиви ТСС А. Цьогоріч, з огляду на пандемію, змагання пройшли на базі відео записів, що їх подали на розгляд журі учасниці.

 

Журі у складі Ірини Іванкович, Голови ТСС А, та заступниці директора Академії Олександри Пенкальської оцінювали учасниць за наступними критеріями: плавність декламації; чіткість вимови; інтонація; артистичність виконання; драматизм декламації; постава. У конкурсі перемогли: 1-ше місце – Анастасія Блощинська (12 кл.), 2-ге місце – Наталя Грицай (11 кл.), 3-тє місце – Меделин Зетик (12 кл.).

Під час нагородження члени журі відзначили високий рівень підготовки учасниць, яких було нагороджено грамотами та призами. Спонсори подї – Центр студій спадщини Патріярха Йосифа Сліпого та Кредитівка «Самопоміч» у Філадельфії – подбали про нагороди для переможців.

Пресслужба Товариства «Свята Софія» США

Світлина (з архівів Центру студій спадщини): Переможниці конкурсу

Про св. Івана Павла ІІ і Патріярха Йосифа Сліпого говорили у Філадельфії.

В рамках викладів Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США (ТСС А) і Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філадельфії, 22 жовтня відбулася лекція на тему «Св. Іван Павло ІІ та Слуга Божий Патріярх Йосиф Сліпий: новітні апостоли слов’янських народів». Доповідь, присвячену 100-річчю від дня народження Папи Івана Павла ІІ (1920-2005), виголосила Голова ТСС А д-р Ірина Іванкович.

Як зазначила доповідач, між цими двоми історичним постаттями можна провести чимало паралелей, а це – глибока віра в Бога; харизма; поліглотизм; жага до науки; патріотизм; місіонерство; екуменізм; боротьба за незалежність та релігійну свободу; безстрашність. Напередодні візиту Івана Павла ІІ до України 2001 року усе частіше говорили іще про один зв’язок: кровну спорідненість папи з українською землею. Як папу, так і патріярха намагалися нейтралізувати служби безпеки совєтської системи. Йосиф Сліпий перейшов через горнило ҐУЛАҐу; Кароля Войтилу з 1953 року польські СБ тримали під пильним оком. Врешті, їх поєднала література, адже досі багато хто помилково вважає, що прототипом головного героя роману Мориса Веста «Черевики рибалки» був саме Кароль Войтила. І хоча взаємини між цими мужами віри не були позбавлені труднощів чи непорозумінь, незаперечним залишається факт глибокої взаємоповаги, «постійної зичливости», «братньої…прихильности» між Іваном Павлом ІІ та Йосифом Сліпим.

Кароль Войтила і Йосиф Сліпий брали участь у 46 загальному засіданні Другого Ватиканського собору 11 жовтня 1963 року. Виступом про «гори трупів та ріки крові», що їх український народ пожертвував на вірність Апостольському Престолові, Йосиф Сліпий звернув увагу і єпископа-помічника Краківського Кароля Войтили, який згодом неодноразово цитував ці слова Блаженнішого.

Поза межами Ватикану кардинал Кароль Войтила і Блаженніший Йосиф Сліпий зустрілися в лютому 1973 року на Евхаристійному конґресі в Канберрі, Австралія. 1975 року обидва ієрархи підтримали ініціятиву о. Фелікса Беднарського, ОР про нав’язання співпраці між українськими та польськими богословами в рамках Товариства приятелів християнської філософії.

21 жовтня 1978 року на площі св. Петра під час інавгурації понтифікату Івана Павла ІІ, папа встав, підніс з колін і обійняв Патріярха Йосифа. Цим жестом понтифік виявив повагу не лише героїчному ієрархові, але й для всіх підпільних священників і мільйонів вірних, для цілої незламної Греко-католицької церкви, яку загнано у катакомби після Львівського псевдособору 1946 року». Роками пізніше, під час свого візиту в Україну 2001 року, папа Івано Павло ІІ знову засвідчить цю повагу до УГКЦ, беатифікуючи 28 новомучеників за віру – єпископів, священників, монахів, монахинь та мирян.

Листування і спілкування між Іваном Павлом ІІ та Йосифом Сліпим було активне і багатогранне. Іван Павло ІІ та Йосиф Сліпий писали польською, українською, італійською та латинською мовами. О. Іван Дацько зазначив, що «в 1990 році Іван Павло ІІ згадував, як Патріарх Йосиф сказав йому, що він буде найбільшим Папою, якщо визнає наш патріархат. Папа цього не виконав, хоча й багато посприяв». Окрім невизнання патріярхату, Іван Павло ІІ вибрав на його наступника Мирослава Івана Любачівського, а не, як бажав Йосиф Сліпий, Любомира Гузара. Можна лиш е здогадуватися, що без втручання ватиканської номенклатури і марева Ostpolitk тут не обійшлося. Лише роками пізніше, 1996 року, папа визнав канонічність його свячень, а 26 січня 2001 р. затвердив вибір Любомира Гузара на Архієпископа Львівського та Главу Української Греко-католицької церкви. Проте не можна заперечити прихильного ставлення папи до УГКЦ, доказом чого є хоча б той факт, що Іван Павло ІІ особисто скликав Синод українських єпископів 24 березня 1980 року.

Та чи не найвимовнішим свідченням прихильности Івана Павла ІІ до Патріярха Йосифа як до свого слов’янського побратима були похоронні відправи за Блаженнішим, адже папа особисто прибув до собору св. Софії в Римі, аби вшанувати пам’ять Патріярха Сліпого. Тут він помолився навколішки, покропив тіло і поцілував руку Йосифа Сліпого, що вважалося виявом надзвичайної пошани.

Папа Іван Павло ІІ упокоївся 2 квітня 2005 року. 1 травня 2011 року був беатифікований, а 27 квітня 2014 року – канонізований. Чесноти Слуги Божого Патріярха Катакомбної Церкви Йосифа Сліпого, в’язня лаґерів за вірність Апостольській Столиці, як і його попередника Праведного Митрополита Андрея Шептицького, усе ще не знайшли належної оцінки у Ватиканських колах. Присутні переглянули короткий відеосюжет з похоронних відправ за Патріярхом Йосифом, у яких брав участь Іван Павло ІІ.

Своїми спогадами про зустрічі з Іваном Павлом ІІ поділився академік Леонід Рудницький. На завершення вечора, Преосвященний Андрій Рабій, єпископ-помічник Філадельфійський, провів заупокійну молитву за Слугою Божим Патріярхом Йосифом Сліпим.

Пресслужба ТСС А